І́гор (Ісай) Нау́мович Шамо́ (21 лютого 1925 , Київ — 17 серпня 1982 , Київ) — український радянський композитор єврейського походження. Народний артист Української РСР(1975). Лауреат премій імені Т.Г.Шевченка та імені М.Островського. Почесний громадянин Києва. Автор музики гімну Києва — пісні ” Як тебе не любити , Києве мій!”
Народився в Києві в єврейській родині, ім’я при народженні — Ісай Наумович Шамо. Батько, Наум Михайлович Шамо, медик, мати — Марія Ісаївна — домогосподиня, проживали у будинку № 33 по вулиці Борохова (тепер — вулиця Шота Руставелі). Після закінчення музичної десятирічки ім. Лисенка, екстерном закінчив Друге медичне училище за фахом «фельдшер» і на початку 1942 року у 16 років пішов добровольцем на фронт. Пройшов всю війну, був поранений.
Після демобілізації 1946 року Ігор Шамо вступив до Київської консерваторії, яку закінчив з відзнакою в 1951, композиторський факультет у класі професора Бориса Лятошинського. Був прийнятий до Спілки композиторів України ще студентом третього курсу консерваторії . Навчаючання поєднував з працею музичним редактором в самодіяльному театрі заводу “Арсенал”. На дипломному концерті виконав на фортепіано у супроводі симфонічного оркестру свою «Концерт-баладу».В 1976 році став лауреатом Державної премії УРСР ім.Т.Г.Шевченка
Киянин Ігор Шамо мешкав у столиці до кінця життя. В його творчому доробку 3 симфонії, концерт для флейти та струнних , концерт для баяна та струнного оркестру, камерні твори (квартети, пєси для бандури тощо), фольк-опера «Ятранські ігри» (лібрето В.Юхимовича), кантати, .фортепіанні твори, музика до кінофільмів та понад 300 пісень на слова Д.Луценка, А.Малишка, Т.Масенка, Л.Смирнова, О.Коломойця, П.Воронька, А.Слісаренка, О.Вратарьова, Л.Ковальчука, Л.Забашти, В.Курінського, Ю.Рибчинського, Р.Рождественського, І.Лазаревського, А.Демиденка. Це популярні: “Києве мій!”, «Балада про сурмачів», «Пісня про невідкриті острови», «Товариш Пісня»….
Багаторічна співпраця з українським поетом Дмитром Луценком вилилась в написання шлягерів “Як тебе не любити, Києве мій!”, «Не шуми, калинонько», «Осіннє золото», «Пісня про щастя» та багато інших. Ігор Шамо помер 17 серпня 1982 року від раку шлунка. Похований на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 50). В 2016 році іменем композитора був названий бульвар у Дніпровському районі Києва на житловому масиві Русанівка.