Історичний календар, Новини

22 квітня – Всесвітній День Землі

Posted on by

            22   Квітня  Всесвітній день Землі

Наша планета Земля – наш рідний дім, в якому створені особливі умови, що сприяють існуванню і життєдіяльності всього живого, відкривають  безліч можливостей й достатній простір для їх реалізації. Жодна з  планет сонячної системи не  наділена таким унікальним потенціалом і не має умов для розквіту життя в різних  її формах в  обмеженому космічному просторі.  У всьому Всесвіті вона така одна.

Є дві дати  проведення Днів Землі — у березні (ближче до весняного рівнодення коли пробуджується природа і починається новий рівень її розвитку) і Міжнародний  день Матері-Землі і — 22 квітня. Перший має миротворчу та гуманістичну спрямованість, другий – екологічну. Мета цих подій  – привернути увагу громадськості до нашого спільного дому – планети Земля, нагадати людям про необхідність дбайливого ставлення до природи і турботу один про одного. Ці  дні – привід замислитися про те, що нас оточує. Господарюючи, людина завдає значної шкоди нашій планеті, що може призвести до її руйнування.

Пропонуєм  вікторину ” Птахи Червоної книги України”     https://learningapps.org/display?v=pguzy4uat24

Засновником другої дати  Дня Землі вважається Джон Джон Мортон – адміністратор штату Небраска, який 22 квітня 1872 рокузапропонував проведення Дня Дерева, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн. дерев. У 1882 День Дерева   був оголошений  офіційним святом штату  Небраска. Свято відновили  у 1970 році після успішної акції Гейлорда Нельсона та Денніса Хайеса. Акція відбулася 22 квітня, тому аналогічну подію святкують  і цього дня. У 1970 році до свята приєдналися понад 20 млн. людей у різних країнах світу. 26 лютого 1971  року   Генеральний  секретар ООН У Тан підписав спеціальну декларацію, присвячену цій події. Міжнародним свято було оголошено лише в 1990 році.Понад 200 млн. людей зі 141 країни взяли участь в заходах у 1990 році.У той рік безліч обрізків матерії з написами і малюнками були пронесені по нашій планеті. З них склали прапор Землі площею 660 кв. м, який символізує єдність людей в турботі про майбутнє планети і закликає ставитися з повагою до оточуючого нас світу. За ініціативою американських природоохоронців зі Стенфордського університету 90-ті роки було проголошено “Десятиліття навколишнього середовища». Ця акція отримала підтримку в більш ніж 120 країнах світу, а понад 40 країн об’єднали свої зусилля для проведення кампанії по збереженню біологічного різноманіття. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.Саме тоді про День Землі вперше почули і в Україні. І тільки через 2 роки День Землі став відзначатися в Україні як день захисту природи, день акцій з метою залучення уваги громадськості до проблем нашої планети.На початку 90-х років свято отримує нове значення і з ним нову назву – Марш Парків, оскільки крім природоохоронних заходів здійснювався збір коштів на підтримку заповідних природних територій і основна увага приділялася національним паркам.
Пропонуєм  вікторину  “Тварини  Червоної книги України”     https://learningapps.org/display?v=pzkz55b0k24

Деякий час  День Землі був національним святом, а потім став міжнародним. У 2009 році ООН офіційно оголосила 22 квітня Міжнародним Днем Матері-Землі. Протягом багатьох років по всьому світу в цей день люди висаджують квіти  та дерева, прибирають в парках і скверах, очищають річки і пляжі від сміття, організовують толоки, проводять мирні акції, корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.Це свято  має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до проблем екології. день – нагадування про катастрофи, про нагальні планетарні  проблеми. Це свято чистої Води, Землі і Повітря.

Пропонуємо  вікторину  “Первоцвіти Червоної книги України”     https://learningapps.org/display?v=py7waykwn24

У День Землі в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру – символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства й солідарності народів. І в той же час – це заклик до дії в ім’я збереження миру й життя на Землі, збереження Людини і Культури. Таких пам’ятників кілька і встановлені вони в різних містах.

Ідея встановлення першого дзвону належить японцеві Тіедзі Накагава, який особисто пережив бомбардування Хіросіми. Він особисто придумав сплав, з якого зроблений історичний пам’ятник – монети, зібрані в 104-х країнах, і металобрухт з Хіросіми. Дзвін звучить в День Землі і в День початку війни (1 вересня), нагадуючи людям про жахи, які відбувалися з людством. На монументі є напис: “Хай живе загальний мир у всьому світі”, як нагадування про те, до чого кожен з нас повинен прагнути в результаті.  Дзвін Миру встановлений і в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 р., також  відлитий з монет, орденів і медалей та  інших почесних відзнак  людей всіх континентів – є символом глобальної солідарності людей Землі. У 1996 році подібний дзвін був встановлений у штаб-квартирі ООН  у  Відні, в багатьох містах Японії,  Польщі, Німеччини, Туреччини (1989), Мексики (1990), Австралії (1992), Монголії (1993), Філіппін (1994), Канади (1996), Бразилії (1997), Аргентини (1998), Еквадору (1999), Узбекистану (2003) та інших країн. В Україні  планувалось встановити Дзвін Миру в Кропивницькому.

Неофіційний прапор Землі

Офіційно не існує всепланетного уряду,але наша Земля  має свій прапор,хоч і не офіційний. Це –  фотографія планети з космосу ( знімок, відомий як «Блакитна іграшкова куля», зроблений астронавтами Аполлона-17 дорогою до Місяця) на темно-синьому тлі. Його  піднімають на  День Землі та іншіх природоохоронних, миротворчих та громадських  міжнародних  заходах.

Символ Дня Землі

Символом Дня є зелена грецька буква Θ тета на білому тлі , він дуже схожий на символ  есперанто.

Щоб бути дружнім до довкілля треба лише не лінуватись і кожного дня апріорі виконувати дії, які мають ввійти в звичку, починати ековиховання з пелюшок:

  1. Вимикати повністю на ніч комп’ютер, телевізор,бо ці та деякі інші прилади ( hi-fi системи) споживають енергію навіть у сплячому режимі – виймати вилку з розетки.
  2. Використовувати енергозберігаючі лампи, які споживають у 3-5 разів менше енергії, ніж лампи розжарювання.
  3. Ходити на закупи з еко-торбинами, намагатися не брати пропоновані пластикові пакети в магазині, мати свою торбину з екологічних матеріалів і носити з собою.
  4. Не використовувати одноразовий посуд, серветки, станки для гоління, ручки, замість цього віддавати перевагу відповідним багаторазовим речам.
  5. Позбавлятись неекономічної техніки: купуючи щось, звертати увагу на економічність техніки (маркування А, А+, Energy Star), що зменшить рахунок за електроенергію до 30%.
  6. Приймати душ замість ванни, скоротити час перебування в душі, зменшити натиск, придбати спеціальну економічну насадку з функцією повітряного душу (насичує потік води повітрям), вчасно ремонтувати протікаючі крани та сантехніку.
  7. Встановити водолічильник,що заощадить комунальні витрати і, одночасно, допоможете природі.
  8. Правильно обирати побутову хімію.Перед покупкою обов’язково звернути увагу на їх склад, уважно прочитати інструкцію.
  9. Сортувати сміття.Окремо зібрані відходи – це не сміття, це вторинна сировина.
  10. Збирати і здавати макулатуру. 60 кг паперу збережуть одне дерево
  11. Обирати корисне для себе та природи: екологічно безпечні продукти, вирощені без внесення добрив і пестицидів, носити одяг з натуральних тканин.
  12. Дарувати та віддавати іншим людям непотрібні вам речі – вони комусь ще можуть принести користь.
  13. Частіше ходити пішки.Піші прогулянки не завдають шкоди природі і приносять користь вашому здоров’ю.

До Міжнародного дня Землі українці та іноземці проведуть акцію проти російського  екоциду в Україні.

21-23 квітня люди з усіх континентів утворять живий ланцюг єдності, щоб привернути увагу до злочинів росії проти довкілля під час війни.

“З нагоди Міжнародного дня Землі в рамках акції EcoUnityForUkraine закордонні українські громади та іноземці з різних куточків світу об’єднаються з метою проведення всесвітньої кампанії #StopEcocideUkraine“.  Акція UAnimals   охопить усі шість континентів планети: Євразію,Африку, Австралію, Антарктиду,  Північну та Південну Америки.

Повномасштабне вторгнення росії до України з 24 лютого вже завдало та продовжує завдавати величезної шкоди людям та інфраструктурі населених пунктів, де тривають бойові дії. До війни на територію України припадало 35% біорізноманіття Європи. Але війна впливає і на дику природу— ракетні удари, пожежі та військова техніка забруднюють повітря, воду, землю. А від бойових дій страждають тварини та рослини.

 Зараз навіть неможливо повністю оцінити вплив війни на довкілля через брак точної інформації. Причин цьому дві. Насамперед, навіть збирати ці дані небезпечно для фахівців, оскільки тривають активні бойові дії. По-друге, не вся інформація може бути озвучена публічно з тактичною метою.

Проте точно зрозуміло: чим довше триває війна, тим більше шкоди вона завдасть довкіллю, і тим більше наслідків ми матимемо в майбутньому. Екологічні злочини, які росіяни вчиняють просто зараз на території України  –глобальна проблема, шкоду від якої можуть відчути майбутні покоління в усьому світі.  Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, від початку повномасштабної війни зафіксовано понад 2340 фактів шкоди довкіллю з боку росіян. Під окупацією перебувають 495 тисяч гектарів українських лісів, а 2,4 млн гектарів деокуповані та потребують відновлення.

Через війну вражено 20% природоохоронних територій. Понад 23 тисяч тонн парникових газів потрапили в атмосферу через пожежі внаслідок ворожих обстрілів.Від бойових дій постраждали  600  видів рослин та 750 видів рослин і грибів, а в українській частині Чорного моря загинули 120 дельфінів (водночас за повідомленням деяких екологів, кількість загиблих дельфінів становить  понад 5 тисяч).Станом на березень 2023 року Росія завдала природі збитків на  2 трильйони  гривень.

Вплив на ландшафт та оселища

Затягування  військового конфлікту   змінює тактику ворога, який готується до тривалих протистоянь. Для цього вони формують бази та фортифікаційні споруди : просуваються вглиб природних територій: займають ліси та території природно-заповідного фонду. Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву та посилює вітрову та водну ерозії.За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів,  агресор веде бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 12406,6 кв.км,  що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України.Під загрозою знищення перебувають близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га. Смарагдова мережа — це мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні, але розташовані в країнах, які не є членами ЄС. Усе це середовища існування для тисяч видів рослин і тварин. Ці території мають важливу роль для захисту біорізноманіття та збереження клімату. Ареали деяких рідкісних і ендемічних видів і оселищ опинилися в зоні активних бойових дій, що загрожує їхньому існуванню, наприклад це цілинні нерозорані степи, крейдяні схили на Донеччині, приморські оселища у південних областях, болота на півночі.

Внаслідок бойових дій частині лісів у Київській, Чернігівській, Сумській, Луганській, Донецькій та Херсонській областях  були надані величезні збитки, оцінити  повністю які поки неможливо. У лісах уже є велика кількість ракет, що впали, а також нерозірваних боєприпасів, що становитиме потенційну небезпеку для довкілля на  багато десятиліть. російські війська, знищуючи наші ліси, використовують деревину для будівництва фортифікаційних споруд, прокладання інфраструктури, обігріву та приготування їжі.

Втрата біорізноманіття та загроза червонокнижним видам

Бойові дії порушують спокій диких тварин, вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Бойові дії весною  спричиняють  великий ризик для виведення потомства багатьох птахів і ссавців. Більшість птахів у цей час виводять своє потомство, тому їм потрібен спокій. Також із квітня по червень відбувається отелення лосів, а бойові дії ставлять під загрозу успішність цього процесу та виживання новонароджених лосенят. В Україні лось є рідкісним видом та внесений до Червоної книги.

Крізь Україну проходять три основні міграційні шляхи птахів: Азово-Чорноморський широтний (південний коридор) — із найбільшою концентрацією перелітних птахів в Україні; Поліський широтний (північний коридор) — уздовж лісової смуги Полісся і на півночі Лісостепу; та Дніпровський меридіанний міграційний шлях, який проходить уздовж річища Дніпра та його притоки Десни. Цей шлях особливо використовують водоплавні та прибережні птахи — гуси, качки, гагари, кулики, мартини, крячки та інші.

На водоймах зупиняються великі зграї гусей, качок, лебеді, мартини, крячки, на луках і болотах — журавлі, кулики та інші, на деревах і кущах — багато видів горобцеподібних птахів: зяблики, дрозди, вівсянки, шпаки, вільшанки, вівчарики, кропив’янки, мухоловки. Місця зупинок дуже важливі для харчування та відпочинку мігрувальних птахів, тому вони потребують охорони.

Більша частина міграційних коридорів зараз проходить над зоною бойових дій. Усе це може стати причиною неспокою птахів, їх виснаження через зміну маршрутів чи відсутності можливості відпочити, та потрапляння під обстріли.

За повідомленням Івана Русєва, наукового співробітника НПП “Тузлівські лимани”, на територію національного парку прибули рожеві пелікани

Пожежі в екосистемах через бойові дії

З настанням весни починається пожежонебезпечний період і зростає ризик виникнення пожеж в екосистемах унаслідок обстрілів. Після сходження снігу торішня трава підсихає, може швидко спалахнути,  поширитись  на великі площі. На територіях, окупованих російськими військами, служби ДСНС не зможуть працювати та проводити ліквідацію загорянь.

Активні бойові дії, поширені  в районах болотних  екосистем і торфовищ. можуть сприяти   виникненню торфових пожеж. Такі пожежі важко погасити і мирний  час, тому продовження бойових дій на  таких територіях  матиме важкі наслідки як для довкілля, так і для здоров’я людей. Під час горіння торфовищ в повітря виділяються такі токсичні речовини, як оксид і діоксид вуглецю, дрібнодисперсний пил із діаметром часток 2,5 мікрон (характерно для горіння), летючо-органічні сполуки, до складу яких входить акролеїн, формальдегід. В березні 2022 року внаслідок військових дій на території Чорнобильської зони були зафіксовані пожежі за допомогою Європейської інформаційної системи про лісові пожежі EFFIS.

       Наслідки від пожеж на промислових об’єктах

Обстріли об’єктів промисловості та інфраструктури призводять до пожеж, які спричиняють додаткове забруднення повітря, ґрунту та води. Продукти горіння, які потрапляють, у повітря складаються з токсичних газів і твердих частинок. На цих об’єктах також буде значне забруднення ґрунту та води. Там, де були проведені заходи з гасіння пожежі, забруднення можуть включати залишки протипожежної піни.

27 лютого 2022 року російські військові вразили балістичною ракетою нафтобазу у Васильківському районі Київської області. Унаслідок ракетного удару виникла пожежа. На території нафтобази поблизу села Крячки загорілися 10 цистерн по 2000 м3 бензину та дизельного палива. Подібні випадки сталися в Охтирці, Луганську, Чернігові, Житомирі, Черняхові.

3 березня 2022 року в селі Чайки під Києвом снаряд влучив у склад з пінополіуретаном, через що на складі та в прилеглій до нього офісній будівлі сталася пожежа. Продукти горіння пінополіуретану спричиняють як отруєння тварин та людей, так і сприяють появі кислотних дощів. Небезпека кислотних дощів у тому, що вони спричиняють опіки рослин. Це призводить до зменшення біомаси у сільськогосподарських культур, а також до ослаблення диких рослин та лісових культур. Ослаблені ліси можуть швидко вражатися шкідниками, що у свою чергу сприяє зростанню кількості мертвої деревини лісу та поширенню пожеж в екосистемах.

Пожежа на складі з пінополіуретаном в селі Чайки, Київська область, внаслідок обстрілу російськими військами. Джерело фото: ДСНС

    Хімічне забруднення від обстрілів і ракет

За даними Міністерства оборони, за два роки  військового вторгнення росії на територію України було запущено близько 8000 ракет різного калібру та типу. Ворог атакує як цивільні об’єкти, так і військову інфраструктуру — аеропорти, сховища боєприпасів у Краснопіллі, Кривому Розі, Дніпрі та Житомирі, аеродроми та їх паливні цистерни в Гостомелі,  Чугуєві, Чорнобаївці, Мелітополі, Івано-Франківську, Миколаєві, також військово-морські об’єкти. Проте переважна більшість обстрілів припадає на населені пункти та об’єкти промисловості в них. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції.

Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. Основні з них — вуглекислий газ і водяна пара — не є токсичними, а шкідливі в контексті зміни клімату, оскільки обидва є парниковими газами. В атмосфері оксиди сірки та азоту можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні. Кислотні дощі мають негативний вплив і на організм людини, інших ссавців та птахів, впливаючи на стан слизових тканин та органів дихання.

Металеві уламки снарядів, що потрапляють у довкілля, також не є безпечними та цілковито інертними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до ґрунту і можуть мігрувати до ґрунтових вод і в результаті потрапляти до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей.

У менших масштабах (але з більшою різноманітністю впливів) джерелом забруднення є також згорілі танки, транспортні засоби, збиті літаки та інші залишки бойових дій.

 Забруднення ґрунтів та моря нафтопродуктами

російські війська атакують портову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів і кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення  отруйних речовин у море. Нафтопродукти негативно впливають на морські біоценози, формуючи плівки на поверхні води, що порушує обмін енергією, теплом, вологою та газами між морем і атмосферою. Крім того, вони впливають на фізико-хімічні та гідрологічні умови, викликають загибель риби, морських птахів і мікроорганізмів. Усі компоненти нафти токсичні для морських організмів,її вуглеводні здатні розчиняти інші забруднюючі речовини : пестициди, важкі метали, які разом із нафтою концентруються в приповерхньому шарі та ще більше отруюють його.

Забруднення ґрунтів паливно-мастильними матеріалами та іншими нафтопродуктами відбувається унаслідок руху та пошкоджень сухопутної військової техніки. У ґрунтах, просочених паливно-мастильними матеріалами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний режими та колообіг поживних речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток, що спричиняє загибель.

Стан   водних   ресурсів   під час  війни з росією.

Затоплення після підриву росіянами Каховської ГЕС.

З початку повномасштабного вторгнення у водні об’єкти України потрапило понад  36 205 тонн сторонніх предметів, матеріалів, відходів та ще 1600 тонн забруднювальних речовин. Усе це становить загрозу для водної флори та фауни, а також для здоров’я людини.

Проте справжніх “апогеєм” екоциду в Україні став підрив дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Це найбільша техногенна катастрофа в Україні після вибуху на Чорнобильській АЕС. Найбільший вплив цього екозлочину отримали саме водні екосистеми. Проби з Дніпра поблизу Херсона, Дніпровсько-Бузького лиману, Чорного моря поблизу Очакова та проби з Одеської затоки показали однакову структуру забруднення. На всіх цих станціях вміст нафтопродуктів, токсичних металів (цинк, кадмій, миш’як) та хлорорганічних сполук перевищує граничнодопустимі концентрації. Такі метали як цинк та кадмій є токсичними для багатьох видів водних організмів, особливо за високих рівнів концентрацій. Вони можуть впливати на репродуктивні, ростові та інші біологічні процеси у морських організмів. Навіть якщо окремі види можуть витримувати високі рівні міді та цинку, ці метали можуть накопичуватися в ланцюгу харчування, що призводить до ще більших концентрацій в організмах, які знаходяться на верхніх рівнях харчового ланцюга, таких як морські ссавці або люди. Люди, які їдять морепродукти або п’ють воду, що містить високі рівні міді або цинку, можуть зазнавати проблем зі здоров’ям, зокрема проблеми з печінкою, серцем, нирками або нервовою системою. Результати досліджень також будуть використані в рамках кримінальних проваджень, що проводяться Спеціалізованою екологічною прокуратурою України та Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.

 

Стан  лісів  в Україні під час  війни

Українські ліси на сьогодні забруднені вибухонебезпечними речовинами. 3 початку повномасштабної російськоукраїнської війни в зонах проведення бойових дій та на деокупованих територіях піротехніки знешкоджують сотні боєприпасів за день.    На окупованих і деокупованих територіях через ліси переміщується важка військова техніка, у лісах знаходяться військові частини та ведуться активні бойові дії, понад 40% лісових пожеж виникають саме через обстріли росіянами.

Загальна площа лісів, які   постраждали за роки війни, орієнтовно складає 3 млн га –  це майже 30% всіх лісів України. За розмірами це як площа всієї Бельгії. Ще близько 1 мільйона гектарів лісу постраждали на окупованих територіях. Більша  частина лісового господарства  на звільнених територіях непридатна для користування та проведення аналізу,бо потребує розмінування, яке може тривати десятиріччями.

Стан   повітря  в Україні

Постійні обстріли з боку росіян призводять до численних пожеж та як наслідок — шкідливих викидів в атмосферу.

  • Лісові пожежі призвели до54 685 316 тонн викидів в атмосферу.
  • Горіння нафтопродуктів призвело до979 526 тонн викидів в атмосферу.
  • Загоряння інших об’єктів призвело до11 867 946 тонн викидів в атмосферу.

Більше 70 000 000  тонн шкідливих викидів в атмосферне повітря з початку війни! Лише уявіть, яким повітрям ми дихаємо. Така кількість викидів CO2  призводить до забруднення повітря та проблем з дихальною та серцево-судинною системами у людини; сприяє глобальному потеплінню та зміні екосистем. І це проблеми не лише України, а й усього світу, адже довкілля не має кордонів. Наслідки екологічних злочинів, які росіяни чинять в України, з часом відчуватимуться і на інших континентах.

Для того, щоб відновити довкілля, потрібно розуміти реальний стан наших екосистем, проводити комплексні дослідження та збирати докази екологічних злочинів. Лише маючи повну картину та долучаючи провідних експертів з усього світу, можна розробити стратегію з відновлення.

Якщо в одній точці планети відбувається екоцид, люди в інших містах та країнах можуть допомогти в балансуванні екосистеми : продукувати меншу кількість CO2, користуючись екологічними видами транспорту; сортувати відходи та переробляти їх; відповідально ставитись до ресурсів Землі, зменшувати перевиробництво та повторно користуватися речами.

Міжнародні неурядові екологічні організації є досить впливовими у світі. Зокрема, Всесвітній фонд дикої природи (WWF), Грінпіс (Greenpeace), Всесвітнє товариство захисту тварин (WSPA), Міжнародний зелений хрест (GreenCross), Міжнародний союз охорони природи (IUCN) та ін.  Щорічно WWF здійснює понад 1200 екологічних проектів, привертаючи увагу мільйонів людей до проблем охорони навколишнього середовища і їх рішення. Серед проектів WWF слід зазначити щорічну міжнародну акцію «Година Землі», в якій Україна вже декілька років підряд бере участь за підтримки держорганів.

Екологічні організації України

Рік-у-рік зростає кількість прихильників екологічних організацій, збільшується їх вклад у вирішення глобальних та актуальних екологічних проблем, які додала війна.. В Україні можна виділити такі найвпливовіші екологічні організації:

  • Національний екологічний центр
  • ГО “GreenArtTour
  • .«МАМА-86»
  • «Екологія-Право-Людина»
  • Всеукраїнська екологічна ліга тощо.
  • Екозагін
  • Національний екологічний центр України (НЕЦУ)
  • «Зелений Фронт
  • «Українська природоохоронна група».
  • Центр екологічних ініціатив  «Екодія»
  • Українське товариство охорони природи (Укрприрода)
  • Творча група BWild— український колектив операторів, фотографів, біологів та природоохоронців, заснований з метою створення якісної відеопродукції про дику природу в Україні.
  • Український комітет охорони пам’яток природи

Вищезгадані оргнізації не стоять осторонь, а спільно з волонтерами проводять природоохоронні заходи, допомагають гасити пожежі, збирать насіння дикорослих рослин для  відтворення  газонів з різнотрав’я  на  постраждалих територіях,   встановлюють  штучні гніздівлі  і шпаківні  для  птахів, їжаків, “готелі для комах” — спеціальні будиночки, які забезпечують їм безпечне місце та створюють умови для проживання і розмноження   — рятують  біорізноманіття України.  .Після війни  залишаться  глобальні наслідки бойових дій  — руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах кліматичних. Крім того, відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів. Також є ризик невиконання Україною вже поставлених цілей, адже війна — це внесок у зміну клімату, а відновлення країни неминуче буде супроводжуватись значними викидами парникових газів.

Оскільки очікується значне хімічне забруднення ґрунтів та вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля. Яка б дозволила зафіксувати реальний об’єм завданої шкоди довкіллю та дозволила вжити найефективніших заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та щоб відновити екосистеми до безпечного стану — і для людини, і для дикої природи.

Міндовкілля, громадянське  суспільства та екологічний  комітет Верховної Ради, екологічні   організації  України  мають бути  задіяні  в  моніторингу та фіксації  усієї  шкоди природним ресурсам  з  подальшою компенсацією агресором. План відбудови  України  має включати  заходи з відновлення та збереження екосистем, а до планів відтворення  населених пунктів  мають бути включені   природоорієнтовані рішення та заходи з адаптації до зміни клімату.

Біосфера  не має кордонів, тому екоцид, який сьогодні відбувається в Україні, відчуватиме весь світ. Українські  природоохоронні  організації  мають  бити в набат про стан довкілля,  фіксувати всі екологічні злочини та створити план з відновлення. Кожен громадянин сьогодні має стати на захист навколишнього середовища, зберегти неоціненні ресурси планети Земля .