Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні
пам’ятники та різні історичні визначні пам’ятки, але чи буде у наших
нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого,
цілком залежить від нас.
Вивчайте, гордіться та бережіть свою історію!
Подорожуючи по своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого.
Маловідомі замки та фортеці України
18 квітня світова спільнота відзначила- День пам’ятників та історичних місць. Його девізом став заклик “Збережемо нашу історичну батьківщину”. В Україні цей день називається “День пам’яток історії та культури” і встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 № 1062/99, його також відзначають щорічно 18 квітня.
В нашій країні є чимало старовинних архітектурних пам’яток про які мало хто знає. Любителям цікавих і таємничих місць точно сподобається!
1.Замок у м. Корець – фортеця в місті Корець Рівненської області.
Визначна пам’ятка архітектури України. Донині залишилися невеликі фрагменти фортифікаційних споруд
XV—XVIII ст.
У 1386 році князь Федір Острозький спорудив на цьому місці дерев’яний замок. Пізніше у XVI ст. волинський воєвода Богуш Корецький обклав замок кам’яними мурами. Ці мури склали основу пізньобарокової резиденції, побудованої в стилі palazzo in fortezza (палац у фортеці). Такі архітектурні рішення поєднували оборонні риси (рови, перебудовані вежі), що лишилися у спадок від середньовічних замків, зі світським характером будівель.
Нова Корецька резиденція мала в’їзну браму з годинниковою вежею. До неї вів чотирьохарочний кам’яний міст, який спорудили над глибоким ровом, що колись захищав підступи до мурів замку. Квадратна вежа складалася з трьох ярусів, в одному з яких були куранти.
Замковий комплекс у Корці складався з трьох крил та одноповерхового палацу, що не мав аналогів на Волині. Він містив вестибюль та високу залу для балів, освітлену високими – від підлоги до стелі – вікнами (портфенетрами).У 1832 році в замку відбулась пожежа, яка охопила всю будівлю. В наш час від Корецького замкового комплексу залишилася лише надбрамна вежа та залишки двоповерхових будівель, які до неї примикають .
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/koreckiy-zamok
2. Тараканівський форт — розташований форт неподалік села Тараканів, що в Рівненській області.
Побудували споруду 1890 року. Основна мета була захищати залізничну колію Львів-Київ. Забігаючи трохи на перед, вийшло так собі. Точніше взагалі не вийшло. Форт став воєнним складом і в’язницею для полонених.
Але навіть в’язницею він побув недовго. Рівно через 10 років, 1900 року, російська влада вирішила, що ця споруда не має ніякого сенсу і залишили її. Деякий час форт просто стояв і не приносив ніякої користі. Але німецькі, австрійські та польські війська подумали собі і забрали споруду під власний контроль. Вона була окупована. Зрозуміло, що росіянам це не сподобалось — і 1915 року вони вирішили повернути Тараканівський форт під свій контроль. Трохи нагадує історію з Аляскою. Почалися жорстокі битви, споруда була майже повністю зруйнована. Унаслідок боїв росіянам вдалося повернути укріплення у свої володіння. Загинуло близько 200 австрійських солдатів. Їх похоронили під насипами форту.
ЦІКАВІ ФАКТИ
- За даними істориків та дослідників, на території Тараканівського форту досі є пастки, що діють. Потрапивши до пастки, людина потрапляє у підземну яму. Тому пересувайтесь на території форту обережно і не ходіть туди самі.
- На стінах форту можна побачити різні написи. Їх залишали в різні часи ті, хто тут бували. Один з написів “1905”. За даними експертів цей напис справжній.
- Під час Другої світової війни в підземеллях форту німці проводили експерименти над людьми. В той час тут безслідно зник не один десяток людей.
- Сюди приходять вмирати тварини. Ви можете переконатись у цьому самі. Вони лежать, як правило, в покинутих арках форту.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/tarakanovskiy-fort
3.Сві́рзький за́мок – розташований у с. Свірж, Перемишлянського району Львівської області
Закладений у XV ст. Андрієм і Мартином Свірзькими, вперше згадується у літописах в 1484 р. Первинно замок був суто оборонною мурованою спорудою, квадратною в плані. Він неодноразово перебудовувався, рік завершення одного з етапів робіт вказано безпосередньо на стінах – над центральною брамою з внутрішньої сторони збереглося вирізьблене число «1530». У першій половині XVII ст. замок був суттєво перебудований польським шляхтичем Олександром Цетнером і належав його нащадкам до XIX ст.
Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни, коли його спалили російські війська. У 1917 р. його відбудував граф Роберт Ламезан-Салінс. У 1939 р. замок був націоналізований радянською владою, після чого тут облаштували школу трактористів. Нині замком опікується Спілка архітекторів України, яка планувала облаштувати тут будинок відпочинку для архітекторів.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/svirzhskiy-zamok
4. Висо́кий За́мок – знаходиться у парку на Замковій горі у м. Львові
Замок на горі побудував король Данило Галицький. З праць Яна Альнпека, Мартіна Ґруневеґа та Бартоломея Зиморовича відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича було збудовано дерев’яно-земляні укріплення. 1259 р. на вимогу хана Бурундая, вони були розібрані, але в 1270 р. відбудовані наново. Однак, новітні дослідження доводять, що пов’язані ці події з королем Данилом. І саме він обрав Замкову гору для будівництва, а не його син: «Побачивши на самому кордоні своїх володінь вигідну у військовому відношенні гору, захищену внизу немовби кільцем вкритих лісом долин і самою крутістю, яка може стримати ворога, він негайно наказав збудувати тут фортецю і вирішив перенести сюди свою княжу резиденцію». Але зовсім скоро Данило вирішив збудувати замок в іншому місці, адже відчув незручності такого помешкання на крутому схилі, куди з великими складнощами підіймалася тяглова худоба. Він вирішує збудувати Низький замок в долині Полтви на місці, де сьогодні розташований музей ім. А. Шептицького, театр ім. М. Заньковецької та мистецький ринок «Вернісаж».
Так Високий замок став оборонним, де зберігалися скарби. Однак посилена охорона не врятувала їх, 1340 р. король Казимир ІІІ загарбав Львів і викрав з Високого замку дві корони, хрести із золота та позолочений трон.
На початку XIX ст. більшу частину Високого Замку розібрали на будівельний матеріал. Зокрема, кам’яниця на вул. Личаківській, № 3 збудована з нього. Рештки мурів майже дощенту знищили у 1868–1869 рр. під час насипання копця (пагорба) на честь 300-річчя Люблінської унії. Фрагмент стіни, що зберігся – це південний мур так званого пригородку – двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/vysokiy-zamok
5. Садиба Рея – маєток у Псарах, належав графському роду Реїв, нащадкам древнього роду Потоцьких
Первісний палацовий комплекс (класичний, з колонадою, портиком) виник у Псарах в другій половині XVIII ст. У 1880 ріці старий палац розібрали, а новий графиня Вільгельміна почала зводити ще за існування будинку-старця. Спроектував нову садибу відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Будівництво садиби в еклектичному стилі завершили в 1882 р.В’їзна брама побудована у 1822 р. В путівнику-карті «Рогатин» (Тернопіль, «Наш світ») пишуть про те, що в’їзний проїзд палацу колись був наскрізним, але в 1970 році його замурували — тут було вибрано місце для встановлення пам’ятника Леніну.
За радянської влади використовувався для господарчих потреб. Згодом — як психіатрична лікарня . У 1955 р. в палаці оселилися студенти Рогатинського зооветеринарного комплексу. За часів незалежної України тут діяв жіночий монастир, а потім садибу передали УПЦ Київськ ого патріархату. За повідомленнями ЗМІ, у 2004 році палац проданий у приватні руки.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/palac-sadiba-reya
6.Невицький замок – розташований біля с. Кам’яниця Закарпатської області.
Це пам’ятка архітектури національного значення. Згадка про замок вперше датується XIV століттям. Тоді він відіграв роль осередку місцевого феодального бунту проти влади угорського короля Карла Роберта Анжу. У цьому ж столітті власниками стають графи Другети. Вони будують кам’яний замок замість дерев’яного. Протягом багатьох століть це була власність різних представників угорського магнатського роду Другетів. Близько XV століття споруда набула сучасного вигляду. Це було зумовлено поширенням вогнепальної зброї та воєнно-політичною ситуацією в країні.
До наших днів дійшло декілька башт. Одна з них має назву “Донжон”. Саме її дах завалився у 2019 році після буревію. Туристи також можуть побачити унікальні залишки стін для оборони, вали, колодязь. У 2020 році провели невідкладні реставраційні роботи, а тому деякі елементи сьогодні вже відновлені.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/nevickiy-zamok
7. Аккерманська фортеця знаходиться в 70 кілометрах від Одеси і є історичним центром Білгорода-Дністровського.
Місто століттями залишалося важливим оборонним і політичним центром в складі ряду держав. У XIV столітті на залишках античного міста Тіра була зведена фортеця, покликана зміцнити кордони Молдавського князівства. Ідея виявилася вдалою. Наприклад, тільки в XV столітті війська Османської імперії тричі штурмували стіни фортеці – раз по раз безуспішно. Тільки 1484 р. фортецю вдалося взяти штурмом, і наступні 328 років Аккерман провів під владою турецьких правителів. Під її стіни водили козаків відомі отамани: Е. Дашкевич, І. Покотило, Г. Лобода, І. Сірко. Три російсько-турецьких війни пов’язані з історією фортеці. Нарешті 1 грудня 1806 турки здали її без бою загону А. Де Рішельє, а з 1812 року землі Нижнього Придністров’я стали частиною Російської імперії. Через 20 років фортеця втратила свій статус військового об’єкту. Особливість споруди в тому, що вона зведене на скелі.
Територія розділена на чотири двори. Перший двір – Цивільний – був забудований одноповерховими будинками і служив городянам притулком під час нападу ворога. Другий двір – Гарнізонний, в ньому дислокувалися війська. Серцем фортеці була цитадель або «Генуезький замок», в якому розташовувався пункт командування. Сьогодні Аккерманська фортеця – пам’ятник історії, відомий за межами України.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/akkerman-fortress
8.Палац Курисів ( «Петрівський замок») – архітектурна пам’ятка, що знаходиться в селі Курісове, Лиманського району, Одеської області.
Маєток належав колишньому начальнику канцелярії Суворова, а потім керівнику секретного відділу при головнокомандувачі підполковнику Івану Онуфрійовичу Курісу. За Причорноморську кампанію підполковник Куріс був пожалуваний нагородою Російської імперії — Орденом Святого Георгія. Статус кавалера Георгіївського хреста означав спадкове дворянство. Тоді ж підполковнику були пожалувані землі по праву сторону річки Тилігул «в новопридбаній від Порти Оттоманській області» (з Відкритого листа від губернатора Катеринослава В. В. Каховського).
З першого погляду можна розпізнати елементи готики в оформленні фортеці. І це не спроста. Власник маєтку – підполковник Іван Онуфрійович Курис був шанувальником нового західного мистецтва і мало не першим в Одеській області оголосив бойкот старим традиціям і нормам. Можливо, саме тому, палац добудували вже після його раптової смерті.Кажуть, що з вершини палацу видно міста і країни ближнього і далекого зарубіжжя.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/kuris-palace-petrivskyi-castle
9. Палац-садиба Дубецьких Панкеєвих (“Лігво вовка”, “Садиба людини- вовка”)
– розташований в с. Василівка Біляївського району Одеської області
Садибу у с. Василівці побудували в 1854 р. Перший власник садиби – генерал-майор Василь Дубецький. Власне тоді йому належало все село. Садибу чомусь часто порівнюють з пітерським Зимовим палацом і кажуть, мовляв, Дубецький побудував її на заздрість Миколі I.
Після скасування кріпосного права у 1862 р. нащадки Дубецького продали садибу євреям Фішелю Бергмадському та Янкелю Сверліку. З 1885 р. вона належала каховському купцю Костянтину Панкєєву. Син останнього, Сергій Панкеєв, відомий всьому світові як «людина-вовк», проходив лікування у Зигмунда Фрейда.
З 1917 р. по 1920 р. садибу займало відділення міліції (НКВС). Після 1920 р. тут проживали місцеві жителі. Були розміщені адміністративні кабінети, клуб та кінотеатр. Після 1991 р. будівля почала руйнуватися. Місцеві жителі виймали віконні рами, двері, розбивали стіни на цеглу для власних будівель. Як наслідок обвалився дах, міжповерхові перекриття; на початку 2000-х обрушилася і головна західна стіна центрального корпусу. Зараз будівля може впасти повністю в будь-який момент. У 2007 р. садиба була продана за 1 млн. грн. ТОВ «Українська Кабельна Компаніїя» (м. Одеса) під зобов’язання історичної реконструкції до 2017 р. Однак, роботи по відновленню так і не були розпочаті.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/usadba-cheloveka-volka
10. Руїни фортеці Звягель – фортеця в місті Новоград – Волинський Житомирської області.
На початку XVI століття містом володіли князі Острозькі. Саме князь Костянтин Острозький 1507 р. почав будувати Звягельський замок, навколо якого й розкинулося місто. Замок був розташований на високій скелі над річкою Случ і мав високу оборонну здатність. Перший камінь фортеці сам князь власноручно заклав в основу замку на території своїх волинських володінь в XVI столітті. 1600 року Звягель увійшов до складу Речі Посполитої. У 20-х роках XVIII століття замок перейшов у власність феодалів Любомирських. 1738 року Станіслав Любомирський перетворив військову оборонну споруду на мисливський замок. А 1753 року частину замкового муру розібрали і з цього каменю побудували костел.
У радянські часи мальовничі місця, де знаходилися руїни Звягельського замку, використовували як зони відпочинку. Вежу і частину стін фортеці пізніше реконструювали на згадку про колись могутню фортецю. Але, усі елементи будівлі не мають нічого спільного з оригінальними старовинними спорудами. Тут установили пам’ятний знак. Наприкінці 1980-х років була реставрована фортечна стіна і одна з її оборонних веж, а прилегла до неї територія була упорядкована і перетворена в зону відпочинку.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/ruiny-kreposti-zvyagel