28 листопада, у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам’яті жертв голодоморів. День пам’яті був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом. Україна внаслідок геноциду 1932 – 1933 років, масових штучних голодів 1921 – 1923 та 1946 – 1947 років втратила мільйони людських життів.

     Голодомор 1932-1933 років тривав в Україні 17 місяців. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.
     Навесні 1933 року, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1000 людей щогодини і майже 25000 людей щодня.   
 Більшість загиблих від голодомору – діти! Українці віком від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.
     В серпні 1932 року прийнята постанова, відома під назвою «Закон про п’ять колосків»: розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом’якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років. Лише за перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб.
     Факт політично організованого Голодомору в Україні визнаний в більш ніж ста державах світу. У 1988 році Конгрес США офіційно визнав Голодомор 1932-33 рр. актом геноциду проти українського народу.

Відео-реквієм “ПАМ”ЯТІ ГОЛОДОМОРІВ”
Підготувала Аліна Хомюк, завідувач відділом краєзнавства, музейної справи та патріотиного виховання

Цьогорічні вшанування відбулися в особливих умовах. Запроваджені карантинні заходи внесли обмеження у проведення масових заходів. Але ця обставина не  перешкодила вшанувати пам’ять жертв Голодомору.

Керівник “Студії акторської майстерності” Олександра Сухенко разом з вихованцями, учнями спеціалізованої школи № 97, представили композицію “ЧОМУСЬ…”

     «Студія естрадного вокалу» Київського міського будинку учителя підготувала аудіовізуальну композицію «Біля Мгарського монастиря», основою якої стала пісня Олександра Швидкого на вірші Бориса Олійника з одноіменною назвою. Керівник студії – Карина Литвиненко.

     Мгарський дзвін – перший пам’ятник жертвам голодомору, який було споруджено в Україні у 1993 році біля Мгарського монастиря (м. Лубни). Ініціатива цього проєкту належала Українському фонду культури під керівництвом відомого українського політичного та громадського діяча, поета, журналіста Бориса Олійника. Дзвін став знаковим місцем щорічних зустрічей української мистецької та політичної еліти.