23 серпня 1991-го – після провалу путчу в Москві – група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом у музеї ВРУ. Наступного дня Україна проголосила незалежність.

Історія свята

       Перша історична згадка про поєднання синього та жовтих кольорів датується 1256 роком – днем заснування Львова. На гербі міста Лева поєднались ці два кольори – жовтого лева на блакитному тлі.

       У 1848 році за ініціативою Ради на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

       У березні 1918 рокуЦентральна Рада на чолі з Грушевським затвердила поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапора Української Народної Республіки.

     18 вересня 1991 року президія Верховної Ради України постановою Про прапор України надала синьо-жовтому прапору статус офіційної символіки країни.

     В Україні свято встановлене згідно з указом Леоніда Кучми Про День Державного прапора України від 23 серпня 2004 року.

     У 2009 році Віктор Ющенко вніс до Указу зміни, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.

     Справді історична подія відбулась 27 липня 1976 року. У Монреалі на Олімпійських Іграх під час футбольного матчу між збірними Німецької Демократичної Республіки та СРСР (більшість команди збірної становили гравці київського “Динамо”) українці вивісили плакат із надписом: “Свобода Україні!”. А українець Данило Мигаль, який жив у Канаді, наважився вибігти із синьо-жовтим прапором просто на футбольне поле та ще й станцював гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону. Тоді чи не вперше весь світ побачив український прапор.

Джерело: сайт ukrinform.ua