28 червня цього року Україна відзначатиме 30-ту річницю Конституції, головного нормативно-правового акта нашої держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних і самоврядних органів, права та обов’язки громадян.

Ухвалення Верховною Радою України 1996 року Основного закону стало важливою віхою українського державотворення.

До цієї ювілейної дати Український інститут національної пам’яті рекомендує органам влади та самоврядування провести офіційні урочистості, культурно-мистецькі, освітні, медійні та інші патріотично-виховні заходи, спрямовані на поширення інформації про історію конституціоналізму, формування правової культури, виховання поваги до Основного закону України.

 Для допомоги в їх підготовці Інститут розробив інформаційні матеріали про історію українського конституціоналізму та ухвалення Конституції України.

Історична довідка

Конституція України має понад тисячолітню історію. Її витоки – «Руська правда», «Литовські статути», акти та універсали періоду Гетьманщини – правові акти конституційного характеру, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами.

У період Української революції та визвольних змагань 1917–1921 років конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого Універсалу Центральної Ради. 29 квітня 1918 року Мала Рада схвалила «Статут про державний устрій, права і вольності УНР», яким УНР проголошувалася суверенною державою, «самостійною і ні від кого незалежною».

Державотворчі процеси цього періоду спинила тривала окупація українських земель російською армією. Совєтський Союз, де авторитаризм і тоталітаризм досягли крайньої стадії, за декілька десятиліть наплодив таку кількість основних законів, якої для цивілізованих країн вистачило б на тисячоліття. Втім, усі вони лише декларували певний набір демократичних цінностей, за лаштунками яких поставала нова імперія. Перша Конституція окупованої росіянами України (УСРР) була ухвалена в березні 1919 року. «Світле майбутнє»  мала гарантувати диктатура пролетаріату і повна солідарність з іншими совєтськими республіками задля «спільної боротьби за торжество світової комуністичної революції».

Після утворення у 1922 році СРСР, загальносоюзну Конституцію затвердили 31 січня 1924 року. На ХІ Всеукраїнському з’їзді рад 1929-го оформили нову Конституцію УСРР, що юридично закріпила входження України до складу СРСР та підпорядкувала республіканське законодавство загальносоюзним стандартам. Після того, як через колективізацію, розкуркулення та Голодомор-геноцид українці на практиці «пізнали» тріумф совєтської «демократії», у 1936 році постала нова, так звана «сталінська», Конституція СРСР. Вона законодавчо закріпила «перемогу» соціалізму.

Документ мав низку демократичних новацій (суто декларативних): загальне, рівне і пряме виборче право; таємне голосування; право на працю і відпочинок, матеріальне забезпечення у старості.

Чергова Конституція УРСР 1937-го повторила положення союзного документа, максимально обмеживши повноваження республіканських органів. Після розвінчання культу особи Сталіна відкривалися “нові обрії” ідеального суспільства. Партійні керманичі розгледіли інші демократичні стандарти.

Тож спочатку в СРСР (у жовтні 1977-го), а там і в Україні винайшли рецепт суспільного ідеалу, оформленого в Конституції УРСР 20 квітня 1978 року. Тут йдеться і про суверенну республіку. І «вся влада в Україні належить народові».

Крах совєтської імперії став крахом і основного закону, який, попри всі піднесені епітети, узаконював тоталітаризм і був непридатним для побудови правового, демократичного суспільства.

Новітній конституційний процес нерозривно пов’язаний із відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося із ухваленням Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року.

Процеси національної законотворчості активізувалися з розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Тож актуалізувалося питання підготовки Основного закону.

5 фактів про підготовку й ухвалення Конституції

    • Проєкт Конституції України підготувала Конституційна комісія. 1992 року відбулося його всенародне обговорення і 26 жовтня 1993-го вироблено остаточний варіант. Далі справа призупинилася майже на рік. У листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці створили ще одну Конституційну комісію.

    • Черговою віхою на цьому шляху стало підписання Конституційного договору між Президентом України і Верховною Радою України про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період підготовки нової Конституції України (8 червня 1995 року).

    • Напередодні її ухвалення, в червні 1996 року, ситуація загострилася. 26 червня Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили зволікання з прийняттям Основного закону. Президент призначив референдум щодо його ухвалення на 25 вересня. А наступного дня Верховна Рада України проголосувала за Постанову «Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні». І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. Із них останні 14 годин – без перерви.

    • Серед питань, які обговорювалися найгостріше, були державні символи (ліві категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий прапор), мова, статус Криму (частина правих народних обранців наполягали на наданні півострову статусу звичайної області). Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу. Нелегко вирішувалося і мовне питання: українська мова стала єдиною державною, при цьому Конституція гарантувала вільний розвиток та використання російської та інших мов національних меншин.

    • О 09 годині 20 хвилин 28 червня 1996-го першу Конституцію незалежної України проголосовано. У ній закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-та стаття, згідно з якою «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ». Однак конституційний процес на цьому не завершився. Конституційне будівництво триває весь час, допоки існує держава і розвивається суспільство.

Корисні Інтернет-посилання

    1. Боровик А. Що змінювали в Конституції України за роки незалежності? [Електронний ресурс] // Українська правда. – Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/columns/2020/06/28/7257307/

    1. Довідкові матеріали до 24-ї річниці ухвалення Конституції України. Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/documents/DayConstitution/194685.html

    1. До 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика [Електронний ресурс] // Центральний державний історичний архів України. – Режим доступу: https://cdiak.archives.gov.ua/v_do_300_Konstytutsii_Orlyka.php

    1. Ільченко Р., Вовк О. Як знайшли оригінал Конституції Орлика староукраїнською [Електронний ресурс] // Історична правда. – Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/23/10394/

    1. Козаченко А.І. Історія розвитку конституціоналізму в Україні. Навчальний посібник [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://surl.li/vgsv

    1. Конституційний процес в Україні 1990–1996 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України Інституту історії України НАН України. – Режим доступу : http://surl.li/vgte Конституція України: скільки їх було? [Електронний ресурс] // АрміяFM. – Режим доступу : http://surl.li/vgtd

    1. Мараєв В. Конституційний процес часів Української Центральної Ради [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://surl.li/wazh

    1. Мироненко О.М. Історія Конституції України [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://surl.li/vgsz

    1. Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького 1710 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України Інституту історії України НАН України. – Режим доступу : http://surl.li/vgth

    1. Пижик А., Слюсаренко Ю. Проект Конституції УНР 1917 р.: передумови появи, зміст, сучасні оцінки [Електронний ресурс] – Режим доступу : file:///C:/Users/uinp/Downloads/155- %D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D 1%82%D1%82%D1%96-421-1-10-20190326.pdf

    1. Пижик А.М. Лекція до 310-ї річниці укладання Конституції Пилипа Орлика: https://www.facebook.com/knu.vstup/videos/317420895901284

    1. Руська правда [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України Інституту історії України НАН України. – Режим доступу : http://surl.li/vgti

    1. Солодько П. УГВР: підпільний уряд і парламент, який керував УПА [Електронний ресурс] // Історична правда. – Режим доступу :https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/21/32581/

    1. “Усі, хто причетний, цю ніч мають проводити своєрідно”. Як приймалася Конституція [Електронний ресурс] // УкрІнформ. – Режим доступу: http://surl.li/idfr

    1. Яблонський В. Це була справді чарівна ніч! Як Україна отримала Конституцію [Електронний ресурс] // Історична правда. – Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/columns/2011/06/28/44060/

    1. Як Україна отримала свою Конституцію [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті. – Режим доступу : http://surl.li/spct

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті