Різдво́ Христо́ве — найбільш очікуване і радісне свято в християнстві — день народження у Віфліємі Дівою Марією Ісуса Христа. Різдво завершує різдвяний піст — Адвент, час очікування на прихід Ісуса.
З 2023 року в Україні Різдво відзначається 25 грудня, як і в усіх інших країнах, що відзначають неперехідні свята за григоріанським і новоюліанським календарями.
Пропонуєм перевірити себе, наскільки Ви добре знаєте традиції Різдва https://learningapps.org/4349388
Традиційно Різдву в Україні передує 40-денний піст:з 15 листопада по 25 грудня. Оскільки останній день перед постом припадає на день пам’яті святого апостола Пилипа, то піст називається Пилипівкою. Мета посту — фізично й духовно очистилися шляхом покаяння, молитви, час покути.
За народними українськими традиціями до переддня Різдва прибирають житло, оновлюють господарські знаряддя, запасаються всім необхідним для того, щоб пережити зиму: дровами, полотном, борошном, медом тощо. Християнство наклало традицію прикрашання до Різдва ікон новими чи чистими рушниками, зіллям
Вечір 24 грудня називається Святим Вечором або Святвечором. Ніч з 24 на 25 грудня — Колядою.
Свята вечеря — центральна традиція Святого вечора. На вечерю господині готують 12 пісних страв за кількістю апостолів та місяців у році. Головна з-поміж них — це “багата кутя” — відварена пшениця чи ячмінь із медом та іншими рослинними складниками. «Багата кутя» первісно мала магічне значення — засвідчити багатство господарства та слугувати символічною жертвою богові Велесу, щоб той дав наступного року щедрий врожай. Традиційно вечеря відбувалася зі спільних мисок. Дві миски лишалися порожніми: для померлих і відсутніх членів родини. Свята вечеря розпочинається молитвою. На столі запалюють різдвяну свічку — пам’ять про душі предків. За святковий стіл засідає вся сім’я, у тому числі немовлята.
Святкування традиційно могли супроводжувати ритуальні і магічні дії язичницького походження, призначенням яких було залучити добробут у хату, завадити негараздам у наступному році та передбачити якою буде в ньому доля різних членів родини. Є звичай у переддень Різдва запрошувати на вечерю самотніх людей. По вечері розпочинається колядування — величально-поздоровчі пісні з побажанням добробуту господарям і повідомленням про народження Христа.
Коляда первісно було язичницьким слов’янським святом на честь початку нового року. За повір’ям, цієї ночі духи предків роду, “діди”, відвідують своїх живих родичів . З образом «дідів» пов’язаний такий різдвяний атрибут, як дідух — обжинковий сніп, який урочисто вносився до хати перед вечерею . Зазвичай колядували хлопчики та чоловіки, оскільки вони символізували «дідів», образ яких — це старі сиві чоловіки. Однак, згодом дівчата й жінки також брали участь в колядуванні.
Різдвяний «павук» — традиційна прикраса оселі в Україні на різдвяні й новорічні свята. Таких «павучків» вважають символом Всесвіту Цей символ прийшов до нас, як і Коляда — з язичництва. Прикраса з соломинок, крізь які пронизуються нитки або кінське волосся, символізував возз’єднання та міцний звʼязок родини. Зроблений із солом’яних трикутників «павук» вважається таки не просто прикрасою, а являє собою своєрідну модель світобудови і вважається гармонізатором простору.
Завдяки кругообігу повітря — через вхідні двері та з палючої печі — великий «павук» разом з приправленими до нього близнюками повертався в різні боки. Вірили, що постоявши під павуком, можна позбутися негативу і отримати позитивну енергію з космосу.
Такі прикраси вперше почали виготовляти на Поліссі, а от у північній Європі такі прикраси називалися гіммелі. Їх виробляли ще за часів вікінгів та, по одній з версій, вони символізували багатогранність життя.
Члени родини, що йшли на нічну церковну службу, зранку на Різдво вітали тих, які лишилися вдома, за чим слідувала спільна молитва та сніданок. Вранці 25 грудня діє особливе вітання «Христос народився!», на яке відповідають «Славімо його!». У цей день йдуть до церкви на святкову молитву та в гості до родичів. Оскільки піст закінчується, з 25 грудня дозволяється їсти м’ясні та інші ситні страви. Колядники на Різдво носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Вона символізує Віфліємську зірку, що вказала на народження Ісуса Христа. Відвідуючи оселі, колядники просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, співають колядки та розігрують жартівливі сценки, за які господарі дарують колядникам солодощі або гроші.
Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно хлопці. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, «міхоношу», «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию. танець «Кози», її «вмирання» та «воскресіння», що символізує колообіг природи: завмирання та відродження. Вертеп супроводжували «циган», «лікар», «жид», «смерть з косою» тощо. Проте обов’язковим атрибутом мала бути рухома зірка, Заходячи на подвір’я, колядники просять дозволу заколядувати і, коли господарі погоджуються, колядники починають виставу з віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівуються господар, господиня та їхні діти, зичиться їм щастя і здоров’я, а в господарстві, щоб були статки і щедрий приплід. Зазвичай колядування триває до Водохреща (6 січня), в деяких місцевостях до свята Стрітення Господнього 2 лютого.
На другий день Різдва (26 грудня), святкують Собор Пресвятої Богородиці. Обрядодій у ці дні не виконують, лише співають колядки, показують вертеп, ходять вітати іменинників — Марію.
На третій день Різдва (27 грудня), святкують Стефана, першого християнського першомученика. Святий Стефан у народі шанувався як покровитель домашньої худоби, особливо коней. Цього дня господарі винаймали пастухів на наступний сезон. Для цього влаштовували спільну трапезу. Коней на Стефана поїли й годували з срібного посуду.
Щедрий вечір — друге свято різдвяного циклу через тиждень (31 грудня) після Коляди — день християнської святої преподобної Меланії. Цей день ще називали Меланки. Святкування супроводжується обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому році, готуванням щедрої куті. Щедрують теж театралізованими групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені». В сам Василів день 1 січня заведено посівати. На свято заведено готувати щедру кутю та ворожити. За прикметами, у цей день вдома обов’язково треба мати грошовий запас та не давати в борг.
Водохреща (водосвяття) — третє свято різдвяного циклу. Свято пов’язане з культом води ,почало асоціюватись із хрещенням Ісуса Христа у річці Йордан. Всі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих і господарських будівель, а також усіх предметів, що використовуються під час богослужіння. Свячена на Водохреще вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. одужання часто навіть від невиліковних хвороб.
Отже, Різдво Христове в Україні – це поєднання дохристиянських традицій вшанування померлих та землеробських культів, які відображаються у народно-драматичній творчості та гастрономічних .Саме таке сплетення релігійних та народних традицій додає святу особливої містерії та винятковості., це наш унікальний генетичний і культурний код.
Різдво — це свято, яке завжди зачаровує своєю унікальною атмосферою та особливими емоціями. Це час не лише подарунків та сімейних зібрань, але й свято, що заповнює серце вірою в добро та надію на краще.
Звичайно, в сьогоденні це і веселе декорування будинку, розкішна ялинка, яка стає серцем святкового настрою. Кожен детально обраний подарунок — це вияв любові та турботи до рідних, що зігріває душу. Аромат смажених горішків та мандаринів наповнює повітря, створюючи атмосферу тепла та затишку. Однак головна причина нашої любові до Різдва — це здатність свята злити різні покоління та культури у спільному відчутті радості. Разом з родиною та друзями ми творимо незабутні миті, ділимося щасливими та важливими моментами. https://learningapps.org/23069877
Різдво — це Мир, коли люди стають добрішими, спільно творять чарівні історії та вірять у дива. Святкова музика, блиск вогнів і усмішки на обличчях залишає в серці особливе, неповторне, радісне та тепле відчуття Різдва.