Сім’я — найбільша цінність для людини. Тому зовсім не дивно, що в календарі є свята, які пов’язані з її найріднішими членами. Травень найбагатший на них. У світі Міжнародний День матері святкують 12 травня, Міжнародний день сім’ї — 15 травня. Міжнародні дні інших членів родини відзначаються : 16 червня — день батька, День дочок — 25 квітня, День синів — 22 листопада, міжнародний день бабусь і дідусів — в четверту неділю липня.
День матері — це сімейне свято, яке вважають одним із найвідоміших та найулюбленіших, найзворушливіших родинних свят в Україні, адже мама – найголовніша людина в житті кожного, яка завжди зрозуміє, пробачить і буде безумовно любити, незважаючи ні на що. В Україні свято, як і в багатьох інших країнах світу, відзначають у другу неділю травня – відповідно до Указу Президента України від 1999 року, в 2024 році це 12 число. Історія свята дуже зворушлива. Його створила американка Анна Джервіс з Філадельфії 1908 року, запропонувавши вшановувати всіх матерів в пам’ять про її власну маму, яка пішла з життя через хворобу. Від того часу у всьому світі вітають матерів, дарують їм свої усмішки та любов.
Вікторина до Дня матері https://learningapps.org/display?v=pc94npjbc24
Цього дня заведено не тільки дарувати подарунки своїм найріднішим, а й заходити до них у гості, спілкуватися та приділяти їм особливу увагу. День матері називають святом вічності. Ще з часів Київської Русі козаками святкувався День Пречистої Діви Марії, коли заведено було вітати жінок, в першу чергу матерів. Серед української громади День Матері вперше влаштував ” Союз українок” Канади в 1928 році.Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була Олена Кисілевська, редакторка тижневика “Жіноча доля”. Також,у 1929 році ” Союз українок” зініціював впровадження цього свята на Тернопільщині. Відтоді, День Матері відзначали дуже широко. У 1939 свято заборонила радянська влада.
Чи знате Ви історію виникнення свята День Матері ? Перевірте свої знання у вікторині https://learningapps.org/watch?v=ph8gjcz1k20
У 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема «Союзу українок», Свято матері повернулося в Україну.
У День матері діти показують свою повагу та любов до матері, пишуть на її честь вірші, дарують подарунки та квіти. Також у цей день люди, які рано втратили матерів, приходять із квітами та свічками на їхні могили.
Ще одне родина подія травня — 28 липня 2023 Указом Президента України В.Зеленського дата була синхронізована з святкуванням міжнародною спільнотою — День сім’ї. Саме лише двоє люблячих сердець взмозі створити міцну родину, в якій згодом підростатимуть нові покоління громадян.
Встановіть членів родини у вікторині https://learningapps.org/34207809
Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у вересні 1993 року і відзначається щорічно 15 травня. Встановлення цього дня покликане звернути увагу спільноти різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї – єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Тестові завдання на тему ” Сімейні правовідносини” https://learningapps.org/17687671
Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх. Мета свята — поглиблення розуміння питань родини, об’єднання можливостей різних країн для розв’язання всіх найсерйозніших питань, пов’язаних із сім’єю. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає. З нагоди Міжнародного дня сім’ї Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун в 2016 році наголосив, що зростання соціальної та економічної нерівності негативно позначається на добробуті людей і вимушує їх залишати свої домівки в пошуках кращої долі. Зубожіння, безробіття, політичні та збройні конфлікти, порушення прав людини змушують мігрувати велику кількість людей.
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу. У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави – необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян. З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини – ось мірило розвитку і прогресу країни.
Пропонуєм знайдіть відповідність між назвами членів родини декількох поколінь та родинними відносинами у вікторині https://learningapps.org/display?v=psw5gaiic24
На жаль, темп сучасного життя настільки прискорився,що часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день.
Вперше використання фрази «сімейна упаковка» в роздрібній торгівлі було зафіксовано у Великобританії в 1882 році. Сучасне визначення «сім’я» являє собою подружню, громадянську, партнерську пару з дітьми або без дітей, або це одинока людина, що має принаймні одну дитину. Цікаво, що до кінця 17 століття «сім’я» включала в себе не тільки родичів, але і слуг домогосподарства.
Родина – що може бути важливішим від сімейного вогнища, де ти можеш розслабитися, відпочити, а також отримати душевну рівновагу. Родина – це найближчі тобі люди, які завжди готові допомогти, підтримати у скрутну хвилину. Тільки з членами своєї родини ти можеш розділити свої радощі, досягнення, а також невдачі та важкі моменти життя. Саме тому День родини є надзвичайно важливим для кожного з нас. В вихорі часу іноді люди нехтують важливістю родинного вогнища,менше цінують одне одного. Мета ж цього свята — знову згуртувати членів родини. Вони – це найрідніші в світі люди. І саме під час святкування Дня родини кожен з нас має змогу замислитися, як сильно нам поталанило мати рідних та близьких людей, поряд з якими можна забути про незгоди та нещастя цього не завжди привітного світу.
В останні роки українці велику увагу приділяють дослідженням свого родинного дерева. Так, ще у 2017 році до Державної архівної служби України було понад 6 000 звернень, у 2020-ті роки ці цифри зросли у декілька разів. Фахівці пов’язують це з багатьма факторами, зокрема з відкриттям архівів для загалу та більшою зацікавленістю своїм родовим деревом. Поряд з архівними дослідженнями у нашій країні набувають популярності ДНК-експертизи, які дозволяють дослідити своє етнічне походження. Загалом українці зацікавлені у створенні гармонійних родинних відносин.
В умовах сьогодення існує тенденція роздільного проживання сім’ї. Як повідомляло Міністерство соціальної політики України, в довоєнний час понад двісті тисяч українських дітей виховувались у родинах, у яких один або двоє батьків тимчасово проживали за кордонам з метою отримання заробітку. Також багато членів родин працювали у великих містах України та відвідували свою родину на вихідних. Крім того, спостерігалось зростання кількості незареєстрованих шлюбів. У 1991 році на території країни налічувалось 11-12% відсотків дітей у незареєстрованих шлюбах, то у 2015 році цей показник збільшився майже у двічі та становив 21%. У сільській місцевості пари дуже часто не реєструють шлюб офіційно та живуть у цивільному шлюбі. Здебільшого причиною для цього є отримання соціальних виплат від держави для мам-одиначок.
За минулий 2023 рік уклали в 1,6 рази менше шлюбів, ніж десятиліття тому ( 304,2 тисячі в 2013 проти 186 тисяч в 2023 році). На другий рік війни шлюбів уклали на 16% менше, ніж в перший рік повномасштабного вторгнення. В 2023 році лідером за кількістю нових шлюбів став Київ – 21 802. Протягом останніх 20-ти років зберігалась тенденція кількості розлучень. Так, в середньому цей показник складав 40% розлучень на рік від кількості зареєстрованих шлюбів за такий самий проміжок часу. За кількістю розлучень через РАГС також лідирує Київ – 3793 за минулий рік або 16% від загальної кількості.
Війна і криза — це жахливий виклик для всього населення і для української родини. Що означають військові дії? Це гинуть люди, в основному, чоловіки, тобто це значить більше вдів, більше сиріт. Крім того — вимушені міграційні процеси: родини іноді роз’єднуються, частина родини залишається на окупованій території, частина переїжджає. Саме в таких умовах найбільше цінується і сімейна солідарність, і сімейна взаємодопомога. Але, з іншого боку, треба визнати, що сім’я – це такий інститут, досить сталий, традиційний. І в момент саме таких випробувань населення використовує сімейні зв’язки для виживання, для того, щоб організувати свою життєдіяльність. Саме в таких умовах більше цінується і сімейна солідарність, і сімейна взаємодопомога, тому що саме в умовах кризи ці зв’язки допомагають налагодити життєдіяльність кожної особи в сім’ї завдяки і обміну послугами, і емоційна підтримка, обмін матеріальними потоками, грошовими потоками.
Війна та невизначеність, загибель одного чи обох батьків стали тяжким випробуванням для родин в Україні, через економічні труднощі та невпевненість у майбутньому багато українських сімей відкладають народження дитини. З іншого боку, родина для багатьох стала головною опорою в тяжкі часи, українці стали більше цінувати своїх партнерів по шлюбу, говорять демографи. Багато родин виявляють бажання на усиновлення або прихисток дітей, які залишились без батьківського піклування.
В сучасному світі роль чоловіка змінилася і відбувається трансформація, яка ще не завершена. Це та роль, яка була традиційна, що чоловік тільки захисник і годувальник, цього уже недостатньо. Однак у той же час чоловік є партнером в усіх процесах: виховання дітей, організація побуту родини. Коли чоловік добровільно йде захищати свою батьківщину, то жінка бере на себе і його функції. В українських родинах поступово йде розподіл ролей у родині , багато жінок змушені працювати на посадах, які раніше вважались суто чоловічими.
Серед причин розлучень під час війни виділяють наступні . Першим поясненням є те,що війна змусила замислитись кожного над своїм життям, особливо — жінок. В мирному житті частина з них могли бути не задоволені шлюбом з різних причин, а війна провокує зустрітись людині з самим собою, дехто приймає рішення кардинально змінити життя. В воєннний час багато родин роз’єднані — чоловіки і жінки на фронті виборюють Свободу і Незалежність України. Декого,хто втратив домівки та стабільне життя, доля перемістила за кордон, багато родин не витримують навантаження , випробування і розпадаються. На жінці за кордоном лежить відповідальність за себе і дітей, вона змушена приймати рішення щодня,щоб вижити, згодом розуміючи,що й сама може бути головою родини. За умови частих непорозумінь з чоловіком в мирному житті, шлюб може розпастися. Чоловіки, які залишаються в Україні не завжди бережуть вірність своїм родинам і створюють нові. Звичайно, в період війни головне зберегти життя людей, але для держави не байдуже в якому психічному стані люди перебуватимуть після перемоги.
Може в житті хтось принаду підкине у чарівничих звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина твій порятунок – надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину, якщо зневіра тебе обпече…
Тільки родина у прикру годину схилить надію тобі на плече.
У морі спокуси є хвилі великі та не забудь у захоплені ти,
Що лиш родина – бальзамові ліки, ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гинее, вітром розноситься, ніби сміття…
Тільки родина як вічна зернина на невмирущому ролі життя.
Вадим Крищенко. «Родина».
В мирний час родинне свято відзначали в найкращих українських традиціях: за сімейним колом збирались батьки похилого віку, їхні діти, племінники, внуки, дає можливість родині зблизитися, відчути підтримку близьких людей, влаштувавали сімейні фотосесії, виїжджали на природу, організовували розваги для дітей. Однак, ті хто разом цінують цей скарб. Потрібно частіше обіймати членів своєї родини — так ми пояснюєм наскільки вони є для вас важливими.
День родини — це чудова можливість показати своїм рідним, як сильно ви їх любите, намагайтеся приділяти одне одному більше уваги.
До складу родин більшість українців здавна відносить і домашніх улюбленців : котиків, собак, дрібних гризунів і, навіть, рептилій. Люди,хто мають домашнє господарство, так само тепло відносяться і до свійських тварин. Тому, після початку повномасштабного вторгнення для багатьох не виникало питання що робити з братами меньшими — люди евакуювались разом з ними. Звичайно, були випадки, коли дехто залишав вдома, викидав на вулицю чи відносив в зоопарк.
Більшість не уявляла можливості зради свого улюбленого члена родини. Люди брали з собою домашніх тварин в метро, коли ховались під час повітряних тривог в укриттях.
Найвідоміший випадок стався з родиною Аліси на початку війни. З Києва родина вибиралася на маленькій машині, у яку вмістилося дев’ятеро людей: Аліса, її мама та сестра, двоє чоловіків, четверо дітей і дві великі собаки, зокрема літня німецька вівчарка Пуля. Так вони проїхали 16 годин, зупинились у селі за 140 кілометрів від Києва. Звідти родина вирушила до Польщі. Проте біля кордону утворився величезний затор. Потрібно було 3 – 5 днів, щоб дістатися до пропускного пункту на авто. Але залишатися так довго в машині не було змоги через мінусову температуру. До кордону залишалося 17 кілометрів, і цю відстань українці долали пішки. Важкою ця подорож виявилася як для дітей, так і для старенької собаки: Пуля постійно падала та не могла самотужки підвестися. Жінка зупиняла машини, але всі довкола радили кинути чотирилапу напризволяще. Чоловік Аліси всю цю відстань ніс Пулю на плечах. Після проходження родиною кордону, він повернувся додому в Київ.
Демографічна криза охопила не лише Україну, але й усю Європу: проблеми зі зниженням народжуваності має і сусідня Польща, і країни Балтії, і Німеччина, і т.д.. І там держави намагаються стимулювати збільшення народжуваності. Безумовно, економічні заходи важливі, але європейський досвід свідчить, що кращі показники народжуваності мають ті країни, які створили не тільки непогане економічне підґрунтя для розвитку родини, але й створили умови, щоб батьки змогли поєднувати професійну діяльність і батьківські обов’язки, щоб жінка після народження дитини могла працювати неповний робочий день, щоб чоловік також був залучений до виховання, догляду за дитиною. І саме такий напрямок дає, дійсно, непоганий ефект. Неодмінно, після перемоги українським родинам не буде легко. Але держава має проводити на ринку праці певні заходи, і розвивати суспільну сферу виховання дитини, тобто і дитячі садки, і няні для маленьких дітей. І, звичайно, впроваджувати інший підхід до розподілу обов’язків у родині. Це все ще попереду. Головне Перемога і міцні українські родини.
Родина, родина від батька до сина, від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна з глибоким корінням, з високим гіллям.
Вадим Крищенко. «Родина».