28 липня 2022 року українці відзначать велике свято 1034-ту річницю – День хрещення Київської Русі – України, день пам’яті святого князя Володимира Великого та мучеників Кирила і Юдити, а також вперше – День Української державності.
Це державне свято було торік встановлене Указом Президента України з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.
День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про нібито єдність походження українського та російського народів.
Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності. Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.
Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави:
Від Русі:
- цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;
- тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державним гербом сучасної України;
- Київ — столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
- гривню — назву грошової одиниці;
- назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.
Від Галицько-Волинської держави:
- синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
- утвердження європейського вектора розвитку. Від Великого Князівства Литовського:
- європейську традицію міського самоврядування — магдебурзьке право;
- Пересопницьке Євангеліє — видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України.
Від козацької доби:
- республіканські традиції народовладдя;
- військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
- одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року.
Від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):
- демократичні засади державного будівництва;
- перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
- перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-г о;
- державні символи: герб, гімн «Ще не вмерла Україна», прапор;
- соборність — об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
- Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.
Від Української Радянської Соціалістичної Республіки:
- статус засновника Організації об’єднаних націй;
- адміністративно-територіальний устрій.
Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. І нині, коли йде війна і на кін поставлене саме існування України як держави, як ніколи актуально брати приклад з наших героїчних предків і надихатися сторінками історії.
Бажаємо, щоб наші захисники якнайскоріше відкинули ворога з української землі,
і тут більше ніколи не лунали вибухи та постріли.
Ми будемо прикладати всі сили для відбудови та розвитку нашої держави,
аби вона була сильною і процвітаючою,
а всі українці жили в злагоді, достатку і взаєморозумінні!