Гурток «Студія естрадного вокалу», керівник Каріна Литвиненко, продовжуючи тему відзначення 208-ї річниці з Дня народження великого Кобзаря, представляє увазі глядача аудіовізуальну композицію, створену за піснею Олександра Яшина «Диво», на вірш Тараса Шевченка «Якби зустрілися ми знову». Витончена пісня на витончений вірш генія української поезії. У непересічному виконанні вихованки гуртка Анастасії Муклімбаєвої. Аудіовізуальна композиція супроводжується власними малюнками Шевченка, які показують усю романтичність натури Поета.
Шевченко присвятив цей вірш, написаний у засланні, своїй давній, нерозділеній любові – Ганні Закревській. Любові такій сильній, що і саму Ганну і зустріч з нею Поет називає у вірші «дивом».
А через два століття пісню на цей вірш виконав один з найкращих таджицьких співаків сучасності, музикант, педагог Джонібек Муродов, який пов’язав свої життя та діяльність з Україною. І з 2017 року живе і працює у Києві. Цей факт ще раз переконливо доводить велич та безмежність слова Кобзаря, рівень громадянських свобод в Україні. Бо вільно творити можна тільки у вільній, демократичній державі.
Але яку силу, який величезний сенс набуває ця пісня у ці воєнні дні! Записати пісню у воєнному Києві, коли за день буває до десятка повітряних тривог, коли під загрозою обстрілу твоя домівка, це вчинок, дуже сміливий і достойний. Щобільше, пісня у виконанні Анастасії Муклімбаєвої стала піснею чекання. Сотні тисяч українок чекають зараз на своїх рідних та коханих. Чекають мирної весни, вільного життя, чистого, світлого неба. Чекають, що закінчаться страждання та страх безглуздої та кривавої навали. Чекають, як в усі часи люди чекали великого дива. Чекають гідно, з лагідною посмішкою та у важкій праці. Чекають з безмежною вірою у те, що їхні чоловіки повернуться додому з Перемогою.
Ми всі чекаємо…
Каріна Литвиненко, керівник гуртка «Студія естрадного вокалу»