Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні
пам’ятники та різні історичні визначні пам’ятки, але чи буде у наших
нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого,
цілком залежить від нас.
Продовжуємо серію онлайн-подорожей замками та музеями України, які в свій час мали оборонну здатність.
Практично у кожній області України можна знайти стародавні споруди. Про багато з них ми знаємо давно, в інших навіть встигали побувати, але є й такі, які ховаються від наших очей і саме вони викликають найбільший інтерес. Сьогодні ми розповімо про маловідомі замки і фортеці України, які неодмінно варто відвідати!
Свірзький замок – розташований у с. Свірж, Перемишлянського району Львівської області
Закладений у XV ст. Андрієм і Мартином Свірзькими, вперше згадується у літописах в 1484 р. Первинно замок був суто оборонною мурованою спорудою, квадратною в плані, який за свою історію має багато перемог. Він неодноразово перебудовувався, рік завершення одного з етапів робіт вказано безпосередньо на стінах – над центральною брамою з внутрішньої сторони збереглося вирізьблене число «1530». У першій половині XVII ст. замок був суттєво перебудований польським шляхтичем Олександром Цетнером і належав його нащадкам до XIX ст.
Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни, коли його спалили російські війська. У 1917 р. його відбудував граф Роберт Ламезан-Салінс. У 1939 р. замок був націоналізований радянською владою, після чого тут облаштували школу трактористів.
На території замкового парку зберігся костел, заснований ще в XV столітті. В 1481 брати Свірзькі заклали тут римо-католицьку парафію. Сучасна мурована будівля костелу в стилі ренесансу поставлена на місці дерев’яного, що завалився; вона походить із 1546 року. Над входом у костел і нині можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костелу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста.
Сьогодні стан замку не найкращий, проте Спілка архітекторів намагається вберегти його від руйнації. У задовільному стані збереглися не тільки зовнішні стіни та дах будівлі, але й внутрішній простір, який використовується для проведення різноманітних заходів та зйомок кінофільмів. Увесь цей час Спілка архітекторів (НСАУ) самостійно опікується пам’яткою та територією довкола неї, залучаючи кошти приватних благодійників та гранти. У 2013-му НСАУ затверджує концепцію створення у Замку Міжнародного культурно-мистецького центру, в якому планується проведення літніх шкіл, архітектурних практик, виставок та мистецьких заходів
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/svirzhskiy-zamok
Високий Замок – знаходиться у парку на Замковій горі у м. Львові
Замок на горі побудував король Данило Галицький.
З праць Яна Альнпека, Мартіна Ґруневеґа та Бартоломея Зиморовича відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича було збудовано дерев’яно-земляні укріплення. 1259 р. на вимогу хана Бурундая, вони були розібрані, але в 1270 р. відбудовані наново. Однак, новітні дослідження доводять, що пов’язані ці події з королем Данилом. І саме він обрав Замкову гору для будівництва, а не його син: «Побачивши на самому кордоні своїх володінь вигідну у військовому відношенні гору, захищену внизу немовби кільцем вкритих лісом долин і самою крутістю, яка може стримати ворога, він негайно наказав збудувати тут фортецю і вирішив перенести сюди свою княжу резиденцію». Але зовсім скоро Данило вирішив збудувати замок в іншому місці, адже відчув незручності такого помешкання на крутому схилі, куди з великими складнощами підіймалася тяглова худоба. Він вирішує збудувати Низький замок в долині Полтви на місці, де сьогодні розташований музей ім. А. Шептицького, театр ім. М. Заньковецької та мистецький ринок «Вернісаж».
Так Високий замок став оборонним, де зберігалися скарби. Однак посилена охорона не врятувала їх, 1340 р. король Казимир ІІІ загарбав Львів і викрав з Високого замку дві корони, хрести із золота та позолочений трон.
На початку XIX ст. більшу частину Високого Замку розібрали на будівельний матеріал. Зокрема, кам’яниця на вул. Личаківській, № 3 збудована з нього. Рештки мурів майже дощенту знищили у 1868–1869 рр. під час насипання копця (пагорба) на честь 300-річчя Люблінської унії. Фрагмент стіни, що зберігся – це південний мур так званого пригородку – двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.
Віртуальна мандрівка місцевістю: https://discover.ua/locations/vysokiy-zamok
Далі буде…