У народі 14 грудня вшановували пророка Наума – покровителя розуму, знань і доброчинства.

Про самого Наума відомо, що він був монахом-просвітителем, який мандрував селами, безкоштовно навчав дітей азбуці.

У давні часи навчальний процес розпочинався взимку – 1 грудня за старим стилем (14 – за новим). То була найзручніша пора здобувати освіту для сільських дітей. Бо, найосновніші сільськогосподарські роботи вже було завершено. А тому вважалося, що саме в день Наума добре починати вчитися: «наука на ум піде».

Напередодні дня святого пророка Наума батьки відвідували вчителя (дяка) і домовлялися про плату (зазвичай це було забезпеченням дровами на зиму, салом та ковбасами на Різдво, допомога в полі під час сівби чи жнив).

Увечері до новоспеченого учня приходив хрещений батько з букварем. Посеред хати ставили діжку, застеляли її кожухом, і гість підстригав хрещеника, щоб «добре в голову йшла наука». Роблячи перший підстриг, він казав – «Батюшка Наум, виведи синка на ум». Потім сідали за стіл і завчали напам’ять кілька літер. Школяр вечеряв пшонянкою, бо «треба чимало каші з’їсти, щоб опанувати науку». Вранці син із батьком йшли до церкви, де панотець читав над його головою «Євангеліє».

Відмінний день для початку складних і важливих справ

Здавна на Русі повелася традиція будь-яку важливу або складну справу починати 14 грудня – у Мудрий день. Вважали, що святий Наум обов’язково допоможе, наставить на шлях істинний і підкаже, як братися за нову справу, щоб отримати хороший результат. В народі з цього приводу навіть склали приказку: «Святий Наум кожного наведе на ум».

Хоч згодом терміни початку навчання були переміщені, але в ремісничих цехах і при братствах продовжували давню традицію – майстри набирали собі учнів на свято Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди, професійні посвяти тощо. З цього дня починали освоювати музичні інструменти ті, хто бажав оволодіти грою на бандурі чи скрипці. Хто не зміг осилити професійних навиків, таких у народі називали “партачами”, звідси і приказка: “Партача й Наум не наведе на ум”.

   Збереглися його заповіді: «Не можна їсти під час навчання, бо заїси вивчене. Якщо кінчив читати, то закрий книжку, бо вивчене забудеться».

Тому за народними переказами Наум – покровитель розуму, знань і навчання. Про це мовлять і прислів’я:
• Вчися, сину, азбуки – прийде хліб сам в руки.
• Не збирай синові худоби, а збирай йому розум.
• Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі.
• Прийшов Наум – пора братися за ум.
• Наум наставляє на ум.
• Я не знаю ні «аз», ні «буки» – прийде Наум і змусить до науки.