Серпнева конференція «Досвід. Рішення. Дії»: від досвіду – до практичних рішень і турботи про ментальне здоров’я.

19 серпня освітянська спільнота зібралася на серпневій конференції «Досвід. Рішення. Дії», організованій Департаментом освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Це була не лише платформа для професійного діалогу, обміну досвідом та пошуку ефективних освітніх рішень. Особливе місце у роботі конференції посіла тема ментального здоров’я, ресурсності та психологічного відновлення педагогів.

Методисти Київського міського будинку учителя долучилося до роботи конференції з власною практичною локацією, де демонстрували технології ресурсного відновлення та інструменти підтримки ментального здоров’я.

Учасники мали можливість не просто слухати про ресурс, а відчути його через практику.

🕯 Одним із центральних заходів став майстер-клас із виготовлення ресурсної свічки «Моя хвилина турботи».

Створюючи власну свічку, учасники зупинялися у щоденному ритмі, прислухалися до себе, визначали особисті джерела сили та вкладали у свій виріб символічне побажання – те, що хочеться нагадувати собі у моменти втоми чи емоційного напруження.

Адже турбота про себе – це не егоїзм і не розкіш.

Це необхідна умова для того, щоб мати сили підтримувати інших, навчати, творити та діяти.

📖 Ще однією творчою практикою стало створення «Книги ресурсів: слова, що підтримують».

Разом ми збирали слова, фрази, думки та побажання, які можуть стати маленькими «якорями підтримки» у непрості моменти. Кожна сторінка створювалася учасниками, а тому ця книга стала своєрідним колективним простором підтримки – простором, де є місце для теплих слів, вдячності, віри у власні сили та надії.

 Досвід. Ми ділимося тим, що працює.

 Рішення. Пропонуємо практичні інструменти відновлення.

 Дії. Разом створюємо культуру турботи про ментальне здоров’я.

Дякуємо Департаменту освіти і науки КМДА за можливість бути частиною важливого професійного діалогу та всім учасникам конференції – за відкритість, активність, щирість і готовність творити нові рішення.

Нехай кожен педагог матиме свою «хвилину турботи», свої слова підтримки та власну книгу ресурсів, до якої можна повертатися знову і знову.

Київський Міський Будинок Учителя