Віддай людині крихітку себе.
За це душа поповнюється світлом.
Ліна Костенко
Різдво – це родинне свято, яке символізує мир, любов, єднання та відродження; дарує тепло, радість, надію на краще.
І саме в переддень цього свята учасники гуртків «АртСлово» та «Логос» збирались учнівською родиною в затишному колі за чашкою теплого чаю й смаколиків.
Діти говорили про цикл різдвяно-новорічних свят, а саме: Святвечір, Різдво Христове, Святого Василя, Маланки, Водохреща; згадували колядки й щедрівки.
Цікавою та пізнавальною була дискусія учнів про історію Різдва та його значення, про українські традиції святкування цього величного свята. Також гуртківці радо ділились, як у їхніх родинах вшановують цей день.
Приємно й водночас хвилююче було те, що перед початком чаювання діти дякували Богу, нашим захисникам, своїм батькам за сьогоднішній день, за те, що вони можуть збиратись разом, радіти, мріяти, смакувати солодощі й просто жити.
Чаювання було затишним, теплим, родинним.
І хоч у якийсь момент зникало світло, та не зникав блиск в очах дітей. А як не було можливості скип’ятити воду для чаю, то діти в темряві, підсвічуючи ліхтариками, йшли до вахтера, де завжди є окріп.
І вкотре переконуєшся, що наші діти, наше українське молоде покоління витривале, мудре, щире. Саме за такою молоддю майбутнє.
Керівник гуртків «АртСлово» та «Логос»
Тетяна Казько
