Київські корифеї. До 150 річчя з дня народження Рейнгольда Глієра

До 150 річчя  з дня народження  видатного  киянина,педагога і композитора

11 січня 1875 року у Києві народився видатний композитор ХХ століття Рейнгольд Моріцович Глієр (1875-1956). Батьки композитора мали німецько-польське коріння та походили з невеличкого саксонського містечка Клінгенталь.Свого часу, дідусь композитора переїхав до Києва та купив будинок на вулиці Басейній, 6, відкривши там майстерню з виробництва духових музичних інструментів. Сімейну справу продовжив батько композитора, який хотів, щоб і юний Рейнгольд займався родинним ремеслом.

Навчався в Другій  київській гімназії. У 1891 році Рейгольд Глієр вступає до Київського музичного училища, де його викладачем стане відомий скрипаль О.Шевчик. За рік в Києві гастролюватиме  Петро Чайковський,  диригуючи свій видатний твір «Увертюра 1812 рік». Цей виступ  справить на юнака надзвичайно сильне враження, він  вирішує присвятити життя саме музичній композиції. В 1900 році закінчує  Московську консерваторію по класу композиції у М.Іполитова-Іванова.Після закінчення з золотою медаллю консерваторії, молодий композитор у 1913 році повертається до Києва для викладання композиції у новоствореній Київській консерваторії, а за рік— 1914-1919— директор і викладач Київської консерваторії, до викладання в якій залучає багатьох відомих зарубіжних музикантів. За перший струнний секстет молодий композитор одержить Музичну премію імені Михайла Глінки – найпрестижнішу музичну премію дореволюційної Росії.Серед учнів   Глієра  були М.Мясковський, С.Прокоф’єв, А.Хачатурян. За  роки роботи у Києві композитору вдалося створити не лише власну композиторську школу, з якої вийшли два найяскравіших представники української музики першої половини ХХ століття – Борис Лятошинський та Левко Ревуцький, але і значно активізувати мистецьке життя нашого міста. На його запрошення у Києві відбуваються гастролі провідних тогочасних музикантів та композиторів: Сергія Рахманінова, Олександра Гречанінова, Сергія Прокоф’єва, Яші Хейфеця та інших.

Пропонуєм послухати   музику  видатного композитора :  балетний  етюд «Принцеса» на музыку Р.Глієра   https://www.youtube.com/watch?v=chw-9wgz6C4

Велику увагу композитор приділяє і українській тематиці: пише симфонічну поему за мотивами поезії Тараса Шевченка, музику за його творами «Гайдамаки» та «Іван Гус», розпочинає роботу над симфонічною картиною-балетом «Запорожці».

Українська тема була улюбленою у творчій спадщині композитора і після повернення до Москви у 1920 році. До 125 річниці з Дня народження Видатного Кобзаря Глієр створю симфонічну поему «Заповіт», часто звертається до мотивів українських народних пісень і в своїх інших симфонічних творах. В останні роки життя композитор звертається до творчості Миколи Гоголя, працюючи над балетом «Тарас Бульба».

У творчій спадщині композитора понад 500 творів, зокрема 7 балетів, 5 опер, понад 20 симфонічних композицій, близько 150 романсів та вокальної лірики.Його ім’я носить Київське музичне училище (зараз Муніципальна академія музики імені Р.М.Глієра), а також вулиця у Святошинському районі міста.

Пропонуєм послухати  музику  композитора :  Р.Глієр  «Прелюдія» https://www.youtube.com/watch?v=DWwkzwvxdtQ

Композитор  був,  за спогадами  учнів, оптимістом  і вважав,що передавати свої похмурі настрої у музиці є  злочин.

Своїм життєвим кредо Рейнгольд Глієр вважав,що «Композитор зобов’язаний вчитися до кінця своїх днів, удосконалювати свою майстерність, розвивати та збагачувати своє світосприйняття, йти вперед та вперед…».

Похований   Р.Глієр  в Москві  на Новодівочому  цвинтарі.