Пам’ятаймо…

До Дня пам’яті чорнобильської трагедії гурток «Студія естрадного вокалу» провів інформаційно-виховну годину “Пам’ятаємо”

Щорічно 26-го квітня весь світ згадує одну з найбільших техногенних катастроф в історії людства – аварію на чорнобильській АЕС.
Про цю жахливу трагедію сказано, написано, відзнято безліч матеріалу.
І попри це, залишається велика кількість питань, на які досі нема прийнятних відповідей. Чому на атомній станції, яка знаходиться у безпосередній близькості від міста-мільйонника, у густонаселеному регіоні, проводилися будь-які експерименти? Чому експеримент проводився на «отруєному» реакторі, тобто на реакторі, якому потрібні великі відновлювальні дії, що критично підсилює небезпеку? Чому серед керівного персоналу зміни була людина, причетна до аварії на іншому реакторі? Чому, попри висновки українських спеціалістів, з москви надходили наполегливі накази продовжити експеримент? Чи були в реакторі якісь додаткові елементи, які могли підсилити небезпечність експерименту? Чому після такої самої, хоча набагато меншої за масштабами аварії, яка відбулася в одній з секретних тихоокеанських бухт, за дев’ять місяців до чорнобильської, не було зроблено висновків та надійних запобіжних заходів? І ще десятки «чому?» без відповідей…

Сподіваємося, наші нащадки дізнаються правду.

Але є у чорнобильських подій ще один аспект, вагомість якого побачать лише нащадки. Це початок кінця радянських міфів про буцімто виключність, величність, про «аналогів нема», «найкращий або найбільший у світі» всього радянського. Міфів, за якими приховувалися величезні прорахунки, непродумані рішення, злочинні накази, безвідповідальне ставлення до виконання (бо ж наказ «згори»!).

Загибель радянських міфів дуже позитивно впливає на розвиток українського суспільства, вчить думати, прораховувати, брати на себе відповідальність. Не боятися, кінець кінцем! Як не побоялися Збройні Сили України розвіяти ще один імперський міф про «другу армію світу».

Вихованці старшої групи зробили власні доповіді до Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.

Але як розповісти, донести все це до маленьких українців? Як пояснити це першокласнику? Та нескладно! Що маленька брехня тягне за собою інші, стає початком великого злочину, який виливається у катастрофу вселенського масштабу. І що нам, не тільки згадуючи Чорнобиль, але й беручись за будь-яке діло, варто пам’ятати про це.

Керівник гуртка «Студія естрадного вокалу» – Каріна Литвиненко