

Отримала справжню насолоду живого спілкування зі здобувачами освіти та провела бесіду про свято Дня писемності та мови, вікторину «Мовний ерудит», гру «Поезія рідною мовою», де діти декламували вірші, гуморески, смішинки… І були активні, вмотивовані, зацікавлені та веселі.



Приємно, що діти виявили чудові знання з рідної мови, адже ще Олесь Гончар писав, що «Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу». А своєю цитатою Ліна Костенко дуже влучно зазначила, що «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Тож, БУДЕМО ЖИТИ, відтак, МОВА МАЄ ЗНАЧЕННЯ!
