Не секрет, що наші спогади, особливо приємні, набагато яскравіші за згадувану реальність. То чому б не згадати мирний, довоєнний Київ? Як ми жили, працювали, навчалися, розвивалися, прагнули, мріяли разом із найкращим у світі містом.

Нехай тепер ці спогади допоможуть нам. Нехай вони стануть для нас відправною точкою для втілення наших мрій після Перемоги. Нехай це буде першим кроком до нового українського майбуття! А Київ завжди буде з нами.

Пісня «Як тебе не любити, Києве мій!» звучить у виконанні вихованки гуртка Каті Афоніної.

Каріна Литвиненко,
керівник гуртка «Студія естрадного вокалу»