6 листопада 1943 року, радянські війська в ході Київської наступальної операції визволили від німецько-фашистських загарбників столицю України – місто Київ. Ця великомасштабна операція стала центральною подією в битві за Україну.
     Наприкінці вересня 1943 р. війська 1-го Українського фронту, яким командував генерал армії М.Ф.Ватутін, захопивши плацдарми на правому березі Дніпра, двічі (з 12 по 15 і з 21 по 23 жовтня) розпочинали наступ з метою звільнення Києва. Головний удар завдавали з південного, Букринського, плацдарму, допоміжний – з північного, Лютізького. Але всі спроби прорватися до Києва з півдня були невдалі.

     1 листопада війська 40-ї і 27-ї армій перейшли в наступ з Букринського плацдарму, що відвернуло резерви противника. 3 листопада після потужної артпідготовки й ударів авіації 2-ї повітряної армії війська, 38-ї армії та 5-го гвардійського танкового корпусу нанесли головний удар з Лютізького плацдарму і прорвали оборону противника на глибину 5-12 км. Для розвитку наступу 4 листопада було введено в бій 3-ю гвардійську танкову армію, яка перерізала шосе Київ – Житомир на західній околиці Києва, і 1-й гвардійський кавалерійський корпус. До кінця 4 листопада радянські війська змогли просунутися до Києва з півночі на 5-6 км, досягнувши передмістя Пріорка і північної межі міста.
     Ніч з 5 на 6 листопада стала вирішальною в битві за Київ. По Брест-Литовському шосе (зараз – проспект Перемоги) у місто пробились танкісти капітана Д.А.Чумаченка. Першим на головному танку прорвався в Київ гвардії старшина М.М.Шолуденко.

1943 р. Знищена німецька техніка на Брест-Литовському шосе (нині проспект Перемоги)

 6 листопада в 0 годин 30 хвилин червоний прапор був піднятий над будівлями ЦК КП(б)У (площа Калініна).

     До чотирьох годин ранку 6 листопада опір противника в Києві був зламаний, а о 5-й ранку генерал М.Ф.Ватутін доповів Верховному Головнокомандувачу Й.В.Сталіну, що Київ повністю звільнений від німецько-фашистських загарбників.

     Перемога над ворогом отримала широкий міжнародний резонанс. Лондонське радіо сповістило: «Взяття Києва радянськими військами є перемогою, яка має величезне не тільки воєнне, але й моральне значення… Німеччина чує похоронні дзвони. На неї насувається лавина». У цей же день Москва салютувала героям, які звільнили Київ і Дніпро, 24 залпами з 324 гармат. Військам, які брали участь у звільненні Києва, наказом Верховного Головнокомандувача оголошувалася подяка, багатьом з’єднанням і частинам було присвоєно почесне найменування “Київські”.

1943 р. танки які звільнили Київ,парадують Хрещатиком                                 
1943 р. Софіївська площа

       7 листопада 1943 року біля пам’ятника Т.Г. Шевченка відбувся мітинг мешканців Києва з нагоди визволення від німецько-фашистських загарбників.
Внаслідок Київської наступальної операції було розгромлено київське угруповання противника (розбито 15 німецьких дивізій), нацистських окупантів вигнали з Києва, а в цьому районі було створено стратегічний плацдарм, який зіграв важливу роль у боях за правобережну Україну. Перемога радянських військ під час боїв за Київ була стратегічно важливою і вплинула на подальший перебіг війни, але коштувала дуже дорого – понад 30,5 тис. радянських солдатів були вбиті, поранені або зникли безвісти, тим часом як втрати противника становили 3,8 тис. солдатів.

За мужність і героїзм при визволенні Києва було нагороджено орденами і медалями 17500 бійців і командирів, а 668 з них стали Героями Радянського Союзу. На їхню честь пізніше було названо станцію метро “Героїв Дніпра”.

    Пам’ятаємо…

Аліна Корецька
завідувач відділу краєзнавства, музейної справи та патріотичного виховання