Восени 2024 року ми відзначимо 83-гу річницю трагедії Бабиного Яру у Києві.
27-28 вересня 1941 року на стінах будинків, огорожах і стовпах були розміщені оголошення, в яких зазначалося, що всі євреї Києва та його околиць повинні з’явитися 29 вересня до 8 годин ранку на перехресті вулиць Мельникова і Дегтярівської. Люди мали взяти з собою документи, гроші, цінності та теплий одяг. В оголошенні чітко заявлялося: “Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний”.
Перший масовий розстріл в Бабиному Яру відбувся 27 вересня 1941 року, коли було вбито 752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилася недалеко від самого Яру. Точне місце розстрілу залишається невідомим. Масові розстріли тривали 5 днів, з 29 вересня по 3 жовтня 1941 року. Протягом наступних двох років під час нацистської окупації у Бабиному Яру відбувалися розстріли та поховання інших жертв гітлерівського терору, таких як українські націоналісти, роми та радянські військовополонені. З загальної кількості понад 100 000 засуджених до смерті в Бабиному Яру, вдалося вижити лише близько 29 осіб.
Пропонуєм інтерактивну вікторину, присвячену трагедії Другої світової війни https://learningapps.org/24067979
За німецькими документами, у перші два дні масових розстрілів було вбито 33 тисячі євреїв. Вони були спрямовані до так званого “коридору”, завширшки близько 3 метрів, утвореного німцями, які стояли впритул з обох боків з палицями, кийками та собаками. Частина євреїв уникла призову і переховувалася від окупантів. Проте на початку жовтня окупанти провели масовий обхід квартир і, виявивши євреїв, вони вивозили до Бабиного Яру та розстрілювали. Серед жертв були немовлята, включаючи двотижневе немовля, а також найстарша жертва, яка мала 103 роки. Багато дітей та малолітніх було вбито безжалісно, або вони лишалися померлими від відсіку падаючих тіл.
російські нащадки Гітлера 1 березня 2022 року вдруге завдали ракетного удару, який був направлений на телевізійну вежу в Києві, влучили у територію Бабиного Яру. Загинули 5 мирних киян, які йшли тротуаром повз вежу, ще п’ятеро — було поранено. В Талмуді навіть осквернення кісток називається своєрідною формою вбивства.
Час може зарубцювати рани. Та він безсилий загасити нашу пам’ять. Шовінізм і ксенофобію не можна перемогти лише силовими чи чисто політичними методами. Боротьба з цим злом проходить через душі людей. Крапку може поставити лише перемога людського розуму та волі.