Видатний  український  письменник , Герой України  Загребельний Павло Архипович  народився 25  серпня 1924 року в селищі Солошине, що на Полтавщині. Мати Варвара померла , коли хлопцю виповнилося 6 років. Ростила Павла  мачуха, з якою стосунки не склалися.

В неповних 17 років  в 1941 року пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь у Битві за Київ, був поранений в 1941 та 1942 р,потрапив в  полон, і до лютого 1945 р. — перебував  в німецькому концтаборі .У 1945 p. працює у радянській воєнній місії в Німеччині, згодом рік — рахівником в колгоспі. Після  закінчення 1951 філфаку  Дніпропетровського держуніверситету- .півтора десятиліття літературний консультант Дніпропетровського відділення Спілки письменників України, літературний редактор обласної дніпропетровської газети «Днепровская правда»,згодом  очоливав журнали “Вітчизна”, “Літературна Україна”,  роботу поєднував  з письменницькою діяльністю. В цей час  виходять три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960).

У  60-70 х роках— відповідальний секретар, секретар, заступник голови правління,у 80-х роках  — 1-й секретар правління Спілки  письменників  України.

Павло Загребельний рятував від переслідування радянською владою тих письменників, яких тепер називають «шістдесятниками». Узяв до себе на роботу І.Драча після його звільнення з університету. Почав друкувати М.Вінграновського, І.Дзюбу, Є.Гуцала й інших, бо хотів, щоби «нова хвиля ввійшла в українську літературу».  Голова Комітету з Державних премій ім.Тараса Шевченка (1979—1987). Член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка (1996—2005). Помер у віці 84 років,похований в Києві  на Байковому  кладовищі.

Протягом 1960 — 1970-х років письменник створив більшу частину своїх романів, зокрема і найвагоміші з них: «День для прийдешнього» (1964), “Диво” (1968), «З погляду вічності» (1970), «Левине серце» .

Одним із значних здобутків української прози став роман «Диво» (1968), у якому органічно поєднується далеке минуле та сучасність. У центрі роману —Софія Київська, яка є незнищенним символом руської державності та духовності. Пізніше створено цілий цикл романів про історичне минуле нашої Батьківщини: «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975).

Подіям української історії XVI ст. присвячено роман   “Роксолана”   (1980). —  про Анастасію Лісовську, доньку українського священника з Рогатина, яка стане улюбленою дружиною султана Сулеймана Пишного. Розкриває  «таємниці» характеру  Богдана Хмельницького, показуючи  його як людину та як визначного державотворця  в романі «Я.Богдан» (1983). Панорамність, історіософські роздуми про долю України — такі риси найновішого роману письменника «Тисячолітній Миколай» (1994).

Є в його творчому доробку і кілька п’єс, створеними на основі романів — «Хто за? Хто проти?» («День для прийдешнього»), «І земля скакала мені навстріч» («З погляду вічності»); активно виступав із критичними і літературознавчими статтями в пресі, а також з доповідями, промовами й інтерв’ю.

Сценарії фільмів

За його сценаріями на Київській  кіностудії ім.О.Довженка знято художні фільми: “Ракети не повинні  злетіти” (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври» (1974), “Ярослав Мудрий”(1982).

Роман «Південний Комфорт» («Вітчизна» 1984, №№ 1—2) зазнав осуду вищих партійних та прокурорських інстанцій за викривлення, «очернення» й «спотворення», хоча читав його лише один-однісінький прокурор. Окремою книжкою видали роман тільки через чотири роки.

Павло Загребельний понад сорок років працював в українській прозі. За цей час вийшло близько двадцяти його романів. Один із них — «Розгін» відзначено Державною премією СРСР, два — «Первоміст» і «Смерть у Києві» — Державною премією УРСР ім.Тараса Шевченка.  Павло Загребельний нині один із найпопулярніших українських письменників. Друковані масовими тиражами, його книги постійно виходять рідною, так і  у перекладах іншими мовами; У  2004 році нагороджений званням  Герой України .  На честь Павла Загребельного названо вулиці  у містах Вінниця, Ізюм, Ірпінь, Ковель, НукопольЮ Хмельницький, провулки Павла Загребельного існує у містах Вінниця, Полтава,Хмельницький