16 червня Україна відзначає 34-ту річницю відтоді, як в 1990 році в цей день було ухвалено Декларацію про Державний суверенітет. Цей документ став предтечею до відновлення незалежності України вже через рік, у серпні 1991-го , був ухвалилений конституційною більшістю народних депутатів тогочасної Верховної Ради — 355 голосів «за» при чотирьох проти.
Верховна Рада УРСР ухвалила декларацію, проголошувалося «верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». Від імені українського народу могла виступати тільки Верховна Рада. Територія України в наявних кордонах проголошувалася недоторканою. Підкреслювалося також виняткове право українського народу на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.
Верховна Рада також проголосила право країни на власні збройні сили, внутрішні війська, органи державної безпеки. Україна брала зобов’язання не поширювати, не виготовляти й не нарощувати ядерну зброю. Майбутня зовнішня політика України, визначена декларацією, вбачалася як нейтральна, першочерговим її завданням визначалося забезпечення національних інтересів України.
Декларація створила основу для республіканської законотворчості, незалежності від союзного законодавства. Проте ухвалений документ не одержав статусу конституційного акта. Однак до неї були внесені статті, які проголошували верховенство українських законів над союзними. Загалом прийняття документа стало одним із чинників, які зробили невідворотним подальшу руйнацію СРСР. Україна ще залишалася у його складі , тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Причиною цього стало відсутність у Верховної Ради УРСР повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу, тобто на проголошення незалежності Української РСР.
Відповідно до вимог Конституції СРСР і Української РСР, тільки народ Української РСР, як володар всієї повноти влади в республіці, мав право приймати таке рішення на референдумі. Діючі норми міжнародного права також зобов’язували Верховну Раду Української РСР провести республіканський референдум.
Утім, Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акта проголошення незалежності України», ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року. Тоді фактично вдруге Україна була проголошена незалежною демократичною державою й остаточно виведена зі складу СРСР. Незалежність країни була підтримана на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.
Пропонуєм перевірити свої знання про Державні символи України https://learningapps.org/display?v=po4582w9a24
Декларація проголосила державний суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». При цьому український парламент підкреслив, що таке рішення було прийнято виходячи з низки факторів:
- виражаючи волю народу України,
- прагнучи створити демократичне суспільство,
- виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини,
- шануючи національні права всіх народів,
- дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України,
- визнаючи необхідність побудови правової держави,
- маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України.
Декларація містить десять розділів, які пізніше стали базовими положеннями для законодавчих актів та Конституції незалежної України:
- Самовизначення української нації:про те, щоукраїнська держава «розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення».
- Народовладдя: щонарод України є єдиним джерелом державної влади, аналежать до нього «громадяни всіх національностей». При цьому «жодна політична партія, громадська організація, інше угруповання чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України».
- Державна влада: проголошувалося, щоУкраїна «є самостійною увирішенні будь-яких питань свого державного життя», а влада «здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову». Українська РСР є суверенною національною державою, а єдине джерело влади — народ України, а не компартія чи радянська влада, як це було раніше. Закріплювалось право на власну грошову одиницю, на власні митну, податкову системи, державний бюджет, армію.
- Громадянство УРСР:визначалося, щовсім громадянам гарантуються права і свободи, «які передбачені Конституцією УРСР і нормами міжнародного права, визнаними УРСР».
- Територіальне верховенство: про те, щотериторія України в існуючих кордонах«є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди».
- Економічна самостійність: щоУРСР самостійно визначає свій економічний статус, анарод України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Також визначалося, що держава забезпечує захист всіх форм власності.
- Екологічна безпека: уцьому розділі йшлося про порядок організації охорони природи тавикористання природних ресурсів, радіаційний захист населення тощо.
- Культурний розвиток: декларувалося, щоУкраїна є «самостійною у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації та гарантує всім національностям право їх вільного національно-культурного розвитку». Також було підкреслено право «на повернення у власність народу України національних, культурних та історичних цінностей, що знаходяться за межами Української РСР».
- Зовнішня і внутрішня безпека: Українська РСР декларувала«право навласні Збройні сили», декларація також визначала порядок проходження військової служби громадянами. Також було задекларовано три неядерні принципи: не приймати, не виробляти й не набувати ядерної зброї.
- Міжнародні відносини:декларувалося право УРСР яксуб’єкта міжнародного права на прямі договори та відносини з іншими державами.
Окремо було зазначено, що декларація «є основою для нової Конституції, законів України і визначає позиції Республіки при укладанні міжнародних угод».
Щороку 16 липня в Україні проводяться урочисті заходи, присвячені цій важливій події. У містах і селах проходять церемонії покладання квітів до пам’ятників, тематичні виставки, лекції та зустрічі з істориками. Освітні установи організовують заходи для молоді, де обговорюється значення Декларації про суверенітет та її вплив на сучасну Україну.
День прийняття Декларації про суверенітет України – це нагадування про важливість незалежності та суверенітету для будь-якої нації. Це свято об’єднує українців у спільному прагненні зберегти та зміцнити свою державу, шанувати її традиції та культуру.
Ukrainian
English
Russian