День Української Державності — державне свято, що відзначається втретє в Україні у День хрещення Київської Русі – України. Запроваджене Указом Президента України № 423/2021 від 24 серпня 2021 року. 14 липня 2023 року – Верховна Рада проголосувала за перенесення свята з 28 на 15 липня через прив’язку державного свята до церковного і перехід Церкви з Юліанського на Новоюліанський календар. Оскільки символічно становлення української державності пов’язують зі становленням християнства як домінуючої релігії та культурного вектору Русі, воно співпадає зі вшануванням пам’яті Володимира Великого, який обрав цей шлях і був канонізований церквою, вшановують його як святого. Так День Державності отримав прив’язку до церковного календаря.
Історія свята української державності
Держа́вність — якісна характеристика суспільства, властивість його державно-політичної організації. До ознак державності відносять: боротьба нації за незалежність, державний суверенітет України, єдність і соборність українських земель, територіальна цілісність, органи публічної влади (державна і муніципальна), правові норми (єдиний конституційний простір), міжнародне визнання. Президенти України. Хоча День Державності приурочений до Дня хрещення Русі, у це свято згадуємо всі етапи державотворення та людей, без яких Україна не сталася б як держава.
Функцій у свята чимало: берегти історію, комунікувати у світі, бути ще одним способом боротися з російською пропагандою, яка століттями намагаласяс привласнити українську історію .
ЕТАПИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Витоки української державності – у Русі. У IX ст. на просторах Східної Європи довкола Києва почалася консолідація ранньодержавних слов’янських племінних об’єднань – утворилася середньовічна держава – Русь. Київ став центром політичного тяжіння та культурного піднесення. У наступні століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору. Підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу від Візантійської імперії до Французького королівства. У період Русі почала формуватися українська мова.
Прийняття князем Володимиром у 988 р. християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі «Руській правді» князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу. Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Київські Князі – Хто вони ? Згадайте роки їх правління https://learningapps.org/1433595
Вствновіть атрибути Язичництва і християнства https://learningapps.org/1832678
Продовжило традиції української державності Галицько-Волинське князівство.
В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у XIII–XIV ст. розвинули інститут державності на значній частині українських земель. Тоді вдалося не лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253 р. Данила Галицького у Дорогичині (нині місто в Польщі) короною, надісланою Папою Римським Інокентієм IV.
Всередині XIV ст. українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського. Велике Князівство Литовське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, систему адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.
Основним джерелом права була «Руська правда», пізніше – «Литовські статути», укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.
У XVI ст. українці створили новий соціально-політичний феномен – запорозьке козацтво. Козацтво на давньоруських військових і європейських лицарських традиціях створило військово-політичну організацію – Запорозьку Січ, засновану на принципах особистої свободи та виборності влади. У Запорозькій Січі формувалися підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. У середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї, головні серед яких – право українського народу на власну державу та зв’язок козацької держави з Руссю.
Ці принципи були втілені у ранньомодерній українській державі Гетьманщині. Вона була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи тощо. Вершиною політико-правової думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом 1710 р. Конституції як договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом.
Пропонуєм добірку цікавих інтернет-вправ про українське козацтво
https://learningapps.org/2956660
https://learningapps.org/2189530
Що Ви знаєте про українських гетьманів ? перевірте себе
https://learningapps.org/1562295
Російський імперіалізм різними способами і методами обмежував українські національні державні інститути і зрештою до кінця XVIII ст. ліквідував їх.
У XIX ст. сформувалося поняття української нації з її етнічними кордонами, мовою та культурою. Покоління Руської трійці, Кирило-Мефодіївського товариства, громадівців і Братства тарасівців заклали підвалини для майбутньої української державності. Упродовж ХХ ст. попри історичні катаклізми та мільйонні жертви українці неодноразово виборювали самостійність.
У ході Української революції 1917–1921 рр. вперше у XX ст. створили незалежну національну державу. Центральна Рада намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці, проголошеній 20 листопада 1917 р. 22 січня 1918 р. IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки.
За часів Української Народної Республіки у 1918 р. затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику Михайла Вербицького затверджено гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг.
Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи. Гетьман всіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми.
Директорія ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву. Встановлено грошову одиницю – гривню.
Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА). 22 січня 1919 р. було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії її соборності.
Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху XX ст.
Пригадайте події під час національно-визвольної боротьби
https://learningapps.org/2138131
При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу. Від жовтня 1938 р. розпочався процес українського державотворення на Закарпатті, що на той момент входило до складу Чехословаччини. Підсумком цих зусиль стало проголошення 15 березня 1939 р. незалежності Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Державні атрибути вона перейняла від УНР. В умовах Другої світової війни 30 червня 1941 р. у Львові було прийнято Акт відновлення української держави, створено уряд. Акт спирався на традиції УНР і ЗУНР. Слідом за Львовом проголошення Акта відбулося у багатьох містах західної та центральної України. У липні 1944 р. підпільна конференція під захистом відділів УПА створила Українську головну визвольну раду (УГВР) – політичне представництво – зародок державної влади незалежної країни. Діяльність УГВР засвідчила прагнення визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.
За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомори (1921-1923 рр., 1932–1933 рр., 1947 р.), ні масові голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні експерименти не змогли викорінити державницькі устремління українців. Наприкінці 80-х років XX ст. в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.
16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці боролися тривалий час. Проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 01 грудня 1991 р. на всеукраїнському референдумі український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.
Встановіть правильну послідовність історичних подій
https://learningapps.org/14027471
28 червня 1996 р. відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю й утвердив народовладдя .
Знання історії власного народу дає нам можливість не лише бути освіченими, а й критично сприймати інформацію з багатьох джерел .
Щороку 15 липня Україна відзначає День українських миротворців, згідно Постанови Верховної Ради України від 21 травня 2013 року № 292-VII, присвячений учасникам миротворчих організацій. З початком повномасштабної війни всі миротворчі місії були відкликані за указом президента. Свято відзначається на державному рівні, з метою вшануванням мужності і звитяги, зразкового виконання службових обов’язків, вірності присязі учасників миротворчих операцій та забезпечення збереження пам’яті славетних героїв-миротворців, які загинули під час виконання обов’язків у складі миротворчого контингенту та миротворчого персоналу.
За 25 років, в різні часи, українські миротворці взяли участь у миротворчих операціях в наступних регіонах і місіях світу: Косово, Боснія і Герцеговина, Східна славонія,Ангола, Македонія, Гватемала (МІНУГУА), Афганістан, Таджикистан, півострів Превлака, Хорватія, Кувейт,Сьєра-Леоне, місія ОБСЄ у Грузії, Ефіопія та Еритрея, Ліван, Придністров’я, Ірак, місія ООН у Грузії,Судан,Кот-д.Івуар, Демократична Республіка Конго тощо. Починаючи з 1992 року близько 40 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь у міжнародних миротворчих операціях. За цей час загинуло 50 військовослужбовців Збройних Сил України, які, безперечно, заслуговують на вшанування на державному рівні та назавжди залишаться в пам’яті українського народу. В перспективі планується спорудження пам’ятника громадянам, які загинули під час виконання обов’язків у складі миротворчого контингенту та миротворчого персоналу у Наводницькому парку міста Києва на Алеї Слави героям-миротворцям.
Ukrainian
English
Russian