Щорічно, в перший день літа, відзначається Міжнародний день захисту дітей ‒ «International Day for Protection of Children» ‒ прекрасне свято радості та надії. Саме в дітях людство бачить продовження життя та здійснення своїх мрій і сподівань на краще.
День захисту дітей започатковано 1925 року, коли представники різних країн вперше скликали «Всесвітню конференцію з благополуччя дітей» у Женеві. За підсумками конференції було прийняте рішення у всіх країнах світу відзначати День дітей, який зміг би привернути увагу до проблем дитинства.
Традиція святкування Міжнародного дня захисту дітей 1 червня з’явилася у листопаді 1949 року, завдяки спеціальній сесії Міжнародної демократичної федерації жінок в Парижі. ООН підтримала ініціативу паризького конгресу, оголосивши захист прав, життя і здоров’я дітей пріоритетним напрямком діяльності. Вперше Міжнародний день захисту дітей відзначали у 1950 році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.
Людство зобов’язане дати дітям найкраще, що воно може дати – така основна ідея свята. Сім’я і дитина – це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру. Турбота про дітей, їх виховання, усвідомлення пріоритетності їх інтересів мають стати філософією нашого життя. Тому Міжнародний день захисту дітей – це також привід нагадати дорослим про необхідність дотримання прав дітей: на життя, на свободу думок і віросповідання, на освіту, відпочинок і дозвілля, на захист від фізичного та психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці. Тільки в умовах захисту прав і свобод дитини можливе формування гуманного і справедливого суспільства. У цей день влаштовуються різні розважальні заходи для дітей: конкурси з подарунками, концерти, всілякі виставкові та пізнавальні заходи. Дітям також присвячені “Всесвітній день дитини” і «День педіатра»( 20 листопада) і “День захисту дітей Африки” ( 16 червня).
Усі діти люблять казки, їм присвячені вікторини “Склади казку” https://learningapps.org/33189714
та “Одна казка – різні ілюстрації” https://learningapps.org/4899814
Свято запроваджено в Україні «на підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім’ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей “Україна – дітям” та інших громадських організацій », в Києві президентом Л.Кучмою був підписаний Указ N 568/98« Про день захисту дітей» від 30 травня 1998 року. .27вересня 1991 року в Україні набрала сили конвенція про права дитини — міжнародний правовий документ, що визначає права дітей на освіту, користування досягненнями культури, правом на відпочинок і дозвіля та надання інших послуг дітям державами-членами ООН.
Офіційним символом Міжнародного дня захисту дітей є спеціальний прапор. На зеленому тлі, що символізує гармонію і родючість, навколо Земної кулі зображено 5 фігурок людей. Ці фігурки – образ єдності усіх рас і народів, а зображення Землі – символ спільного дому. З 2013 року за ініціативою ООН цього дня відзначають ще одне сімейне свято – Всесвітній день батьків.
Шлях до усвідомлення людством того, що дітям необхідний особливий захист, був тривалим. До середини XVIII ст. дітей сприймали як «маленьких» дорослих, які відріняються лише розмірами, але батько має необмежену владу над життям власних дітей.
Пропонуємо вікторини “Добери одяг” https://learningapps.org/33778802
та “Одяг для хлопчиків та дівчаток” https://learningapps.org/33813291
Кожен член суспільства має свої права. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави. Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання є Конвенція про права дитини від 20.11.89. В українському законодавства основними правовими документи з цього питання є – Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України . Згідно з міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення не ю повноліття). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (ст.6 СК України). К
Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило виділяють наступні:
- право на життя;
- право на охорону здоров’я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;
- право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;
- право на ім’я та громадянство;
- право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;
- право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;
- право на свободу совісті та релігійних переконань;
- право на отримання інформації, що відповідає її віку (в тому числі право на вільний пошук, отримання, використання, поширення та зберігання інформації в усній, письмовій чи іншій формі, за допомогою творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв’язку (комп’ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини);
- право на звернення (зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення);
- право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності (зокрема, дитина вправі особисто звернутися до державних органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів);
- право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та право на піклування батьків;
- право на освіту;
- право на майно та житло (зокрема, дитина наймача або власника житла має право користуватися ним нарівні з останнім);
- право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю;
- право на об’єднання в дитячі та молодіжні громадські організації (при цьому створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється).
На законодавчому рівні обов’язки неповнолітніх дітей не прописані. Багато підлітків, користуються цим, нагадуючи про це дорослим. Проте це не говорить про повну відсутність обов’язків. Існують, так звані, морально-етичні закони, з яких можна виокремити такі обов’язки неповнолітніх:
- Поважати і любити своє оточення.
- Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.
- Бути толерантним до людей. Поважати та допомагати їм.
- Дотримуватись режиму харчування. Вживати корисні продукти. Поважати працю кухарів.
- Дотримуватись правил моральної поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуацій, які призводять до порушення закону.
- Сумлінно навчатись, активно працювати на уроках, готуватись самотужки, старанно виконувати домашні завдання.
- Дотримуватись правил моральної етики, організувати дозвілля так щоб воно приносило користь та не заважало іншим.
- Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висвітлювати свої думки. Не нав’язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.
- Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висвітлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.
- Цінувати і дбати про своє здоров’я
- З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас
- Не ображати та не принижувати оточуючих.
В свою чергу батьки зобов’язані:
– виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
– виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання;
– створювати належні умови для розвитку природних здібностей дитини;
– поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці;
– забезпечувати дитині середню освіту;
– поважати та враховувати думку дитини з будь-яких питань.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Батьки не можуть залишати свою дитину без нагляду.
Батьки мають право:
– на виховання та розвиток дитини;
– на вибір навчального закладу для здобуття освіти дитиною;
– на представництво та захист інтересів дитини;
– звертатись до державних органів управління з питань навчання та виховання дітей;
– батьки мають рівні права на спілкування з дитиною, її виховання, забезпечення освітою.
Але мирне дитинство маленьких українців спотворила війна. Сотні тисяч сімей стали внутрішньо переміщеними особами, мільйони виїхали за кордон. За два з половиною роки широкомасштабної навали в Україні постраждало біля 2000 дітей, близько 600 загинули, до півтори тисячі юних українців отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Для наших міст стали звичними воїни зі зброєю, але не можна звикнути до фото мам з рушницями, які ведуть за руку дітей.
Попри війну, діти повинні мати дитинство : вчитись в школі, займатись улюбленими справами в різноманітних гуртках закладів позашкільної світи, музичних чи дитячиї юнацько-спортивних школах, будинках чи палацах дітей та молоді. Життя не зупиняється, діти прилаштовуються вчитись між тривогами та сиренами.
У Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії 4 червня 2022 на території Національного заповідника «Софія Київська» з ініціативи першої леді Олени Зеленської відбулася акція, присвячена пам’яті українських дітей, чиє життя забрала війна. Присутні розвісили на деревах 61 дзвіночок, що символізує голоси малечі, яка загинула від рук російських окупантів.
На жаль, війна триває і кожного дня список постраждалих поповнюється новими іменами. Міжнародні інституції світового рівня виявились не спроможними протидіяти бункерному тирану. Людство має схаменутись і зупинити цей кривавий абсурд, від якого найбільш не захищені найдорожчі – наші діти.
Ukrainian
English
Russian