23 травня Україна відзначає День Героїв

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків та воячок — борців за самостійну соборну Українську державу, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби,  гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків  Армії УНР,  УГА, ОУН, УПА, а також героїв  Небесної Сотні та сучасної національно-визвольної  московсько-української війни. З початком російської агресії цей день є ще одною можливістю вшанувати пам’ять про полеглих  українських військових – захисників та захисниць – наших  сучасників, які є самовідданими борцями за свободу України.

День Героїв — це день пам’яті усіх русинів-українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність Української держави, це свято величі духу українських  борців за самостійну соборну Українську державу і є символом незборимості української нації. День героїв, що святкується щороку 23 травня, завжди буде важливим та актуальним для кожного українця. Адже тільки завдяки героїзму наших краян у всі часи та епохи, наша держава сьогодні знаходиться на мапі Європи.

Виникнення козацтва було пов’язане з необхідністю охорони кордонів, а також із можливістю степової здобичі.Ще до останньої чверті ХVІ століття козацтво залишалося заняттям, промислом у Полі. Але поступово воно почало сприйматися як військово-політична організація. Об’єднанню у спільноту сприяла необхідність виживання в умовах постійної небезпеки. Коротко про це говорить відоме прислів’я: «Один в Полі не воїн».Проект організації регулярної прикордонної служби  втілив  Остафій Іванович Дашкович, черкаський та канівський староста (1514-1535 рр.). Поштовхом до об’єднання козаків у згуртований колектив стала поява харизматичного лідера, князя Дмитра Вишневецького. В історію він увійшов під прізвиськом Байда, з його ім’ям пов’язують виникнення Запорізької Січі на осторві Хортиця.  Запорізька Січ  сприймалась як символ козацької єдності, хоча її місцеперебування змінювалося декілька разів.  Причини перенесення – руйнування укріплень ворогами, стратегічні міркування, епідемії. Іноді козаки шукали більш зручні місця для проживання. Усього за два з половиною століття зафіксовано заснування восьми Січей:  Хортицька — 1556—1557 роки., Томаківська — 70-80 роки XVI ст.,Базавлуцька — 1593—1638 роки, Микитинська — 1639—1652 роки,Чортомлицька — 1652—1709 роки, Кам’янська — 1709—1711, 1730—1734 роки, Олешківська — 1711—1728 роки,  Нова (Підпільненська) Січ — 1734—1775 роки.  Кожна з них існувала як козацька республіка, на засадах рівності та братерства. Відоме прислів’я говорить: «Січ – мати, Великий Луг – батько, отам треба й умирати».Запорізька Січ за зразок управління взяла модель чоловічого воїнського братства. Для нього характерна рівність усіх членів угрупування, перевага надавалась фізичній силі. Такий адміністративний уклад ґрунтувався не на родовитості чи заможності, а на обранні витривалої людини, яка мала швидку реакцію на небезпеку. Не було й розділення за етнічними ознаками, колективна воля нівелювала особисте «я». Козацька держава в очах правителів Московії, зокрема, Катерини II, завжди була занадто самостійною. Політичний устрій Росії не передбачав такого варіанту. «Вольності козацтва» дратували ще Петра І, тому ліквідація Запорізької Січі давно була вирішеною справою, потрібні були лише сприятливі умови.   16 червня 1775 року російські війська повністю зруйнували Запорізьку Січ. Кошового отамана Петра Калнишевського разом із козацькою старшиною було звинувачено у державній зраді та засуджено до каторги. У серпні  Катерина II оприлюднила маніфест, в якому офіційно сповіщала про ліквідацію Запорізької Січі. Козаки в ньому були зображені як «кубло пияк та розбишак».   На місці укріплень залишилися руїни та могили, та Січ продовжувала жити у пам’яті народу, в його піснях і думах…  Про козацькі  символи  і атрибути  – клейноди –  йдеться  в вікторині    https://learningapps.org/display?v=p6fy0y0rj24

Історія  повторилась  в  лютому 2022, коли  тисячі  безіменних героїв стали на оборону України.

Князь Святослав Хоробрий, козацький полковник Іван Богун, адвокат Микола Міхновський, полковник Євген Коновалець, журналіст Симон Петлюра, молодший лейтенант Дмитро Коцюбайло “Да Вінчі” — були героями. Вони хотіли жити і творити, для себе, для родини, для України. Але кожного з них покликав Меч захисту Батьківщини. І кожен з них був змушений покинути свою справу, свою родину і битися. За захист родини і захист Батьківщини. Битися і загинути, кожен на своєму рубежі. Як оборонець Батурина 1708 року гарматний осавул Фрідріх фон Кеніґсек, як засновник у 1919 році Морської піхоти України Михайло Білинський, як Олександр Мацієвський, снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області. Кожен з них був вірний присязі, не відступив з поля бою, і увійшов в історію. Як і тисячі інших, незнаних і невідомих вояків. Які тримали і які тримають Щит Батьківщини.  Кожен з них потребує належного вшанування.

У сучасному вигляді відзначається  23 травня, але святкові та пам’ятні заходи відбуваються впродовж усього тижня, на який припадає свято. Для зручності та якомога більшої участі масові заходи відбуваються, зокрема, у п’ятницю, суботу та неділю, що настає після свята. Львівська  обласна рада ухвалила рішення про святкування у четверту неділю травня^..

В  1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів  у Кракові постановив щороку 23 травня відзначати «Свято  Героїв  Революції». Поряд з цим днем пропонувалося вшановувати 22 січня, як День соборності України, та 31 серпня – День боротьби за незалежність.Свято було присвячене до сумного дня  23 травня 1938 року, коли у Роттердамі загинув полковник Армії УНР та засновник ОУН Євген Коновалець. Радше його було вбито – підірвано на бомбі, яку підклав один із агентів НКВС. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський  та Симон Петлюра . До здобуття Україною незалежності свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувати розголосу.

Перевірте  свої знання  в  пізнавальній  вікторині, присвяченій  історичним  постатям,які  брали участь в національно-визвольних  змаганнях протягом декількох століть

https://learningapps.org/display?v=ppmwk6gvc24

СВЯТКУВАННЯ ДНЯ ГЕРОЇВ В ЧАСИ УРСР

Церемонія проводилася з дотримання певного регламенту. Спочатку присутні вшановували загиблих героїв хвилиною мовчання. Потім зачитувалися накази крайових Провідників, а також проголооляла ситуація, що було доволі рідко, проводилися заходи поряд з могилами місцевих героїв. Там проводилися масові зібрання, звучав гімн України, проголошувалися різні промови, дзвонили дзвони у церквах.

Зазвичай до могил загиблих борців за незалежність приносили квіти, стрічки з національними кольорами. Біля могил запалювали смолоскипи, які потім горіли упродовж ночі.

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ У ДІАСПОРІ

День героїв завжди вшановували на території інших держав представники української діаспори. І взагалі люди, що були змушені покинути рідну країну та стати біженцями на чужині, надзвичайно популяризували українські військові традиції. Вони завжди наголошували на героїзмі наших воїнів, починаючи з періоду Київської Русі та закінчуючи ОУН-УПА.

Цей день присвячувався вшануванню пам’яті загиблих героїв, велися розповіді про визначні битви, які були величезним мотиватором для наступних поколінь, які мали продовжувати визвольну боротьбу.

ДЕНЬ ГЕРОЇВ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

путінська  агресія на сході Україні, а радше відвага та мужність українських героїв, які з 2014 року чинять їй супротив, надали нове дихання цьому святу. Сьогодні лави героїв щоденно доповнюють герої сучасності, які не шкодуючи свого життя воюють за мир, добробут та цілісність нашої держави.

Кожне українське добровольче військове угруповання та всі бойові частини ЗСУ  мають  свої особисті нашивки (шеврони)..Головна їх мета  – розрізнити своїх та чужих на відстані. Саме тому найчастіше нарукавний знак має не більше чотирьох кольорів та не більше чотирьох символів або знаків. Так нашивку можна добре роздивитися навіть неозброєним оком. На знаку також вказується інформація про приналежність до підрозділу, з’єднання, військової частини. Також він розповідає про особливості діяльності та призначення військовослужбовців. Наприклад, морська піхота, сухопутні війська тощо.

Головна відмінність нових шевронів Збройних сил України в тому, що в їхній основі лежить стилізований тризуб. Він став оновленим символом ЗСУ. Під час створення нових нашивок розробники взяли до уваги знаки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Також нарукавні знаки різних видів і родів військ відрізняються своєю формою і кольором. Емблеми розробляються у двох варіантах – у захисних кольорах (польовий однострій) та повноколірні (для інших випадків).

У вікторні,яка пропонується Вашій увазі, потріюно знайти відповідність між зображенням шеврона і назвою українського добровольчого військового угруповання :   https://learningapps.org/display?v=p4coksk5a24

Від 2014 року свято потроху починає визнаватися державними та самоврядними органами, відбуваються урочисті культурно-масові заходи, організовані владою, по всіх областях країни:

• Проведення фотовиставок. Це можуть бути фото з місць військових подій або ж фотопортрети загиблих бійців. Вдалим прикладом є фотопроєкт під назвою «Портрет Солдата», що відбувся в Тернополі. Біля портрета кожного бійця була написана його коротка історія.
• Смолоскипна естафета. Цей захід щороку відбувається у Львові. 23 травня учасники свята збираються на Личаківському кладовищі поряд з меморіалом солдатам УПА, там запалюють смолоскипи і проносять їх по вулицях міста.
• Проведення концертів, масових виступів та акцій, присвячених бійцям за незалежність минулого та сьогодення
• День героїв також використовується для освітньої роботи серед молоді. Школи та університети організовують тематичні заходи, де розповідають про історію героїчних подвигів українців.
• .У столиці України місті  Києві цього дня звершується панахида та відбувається покладання квітів біля  меморіального знаку  Героям Небесної Сотні, урочисто вшановують полеглих борців за Незалежність України біля  Стіни пам’яті Світо-Михайлівського собору.

У заходах вже традиційно беруть участь родини Героїв Небесної Сотні, родини полеглих українських захисників та захисниць у теперішній національно-визвольній московсько-українській війні, учасники цих бойових дій, учасники Революції Гідності, На сьогодні складено петицію, у якій ставиться вимога призначення Дня героїв офіційним національним святом.

День героїв — це не просто свято, це день пам’яті та гордості за тих, хто став на захист України. Це привід згадати про те, якою ціною було отримано нашу свободу, та навчити юне покоління цінувати та шанувати героїчне минуле своєї Вітчизни.