16 травня День ВИШИВАНКИ

   Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу.  Кожен  українець  знає і шанує це свято. Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки – це свято, яке покликано зберігати традиції українського національного одягу. Вишиванка для українців є справжньою національною святинею, яка символізує красу, міць, щасливу ​​долю та родинну пам’ять. Попри свою багатовікову історію вишиванка – це модно та дуже стильно. Немає більше національного одягу, який би так добре вписувався в сучасність, як українська вишиванка. Долучитися до святкування Дня вишиванки легко – достатньо лише прийти на роботу чи навчання у вишитій сорочці.

 Вишиванка – одяг вільних людей, ще з давніх часів її носили чумаки, козаки, воїни УПА, українські мовознавці, письменники та дисиденти. Багато століть українці боролись за свою свободу і носили вишиванку як символ своєї національної ідентичності. Так триває і досі: українські воїни, захисники та волонтери щодня воюють за вільну Україну та вірять, що наступний день вишиванки пройде у вільній Україні.

                  Значення вишиванки для українського народу

Багато сторіч вишиванка слугувала для українців оберегом від усього зла. Українці вірять, що наділена величезною силою, вишиванка здатна творити чудеса. Науковці стверджують, що у національному вбранні народ завжди кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як про те йдеться в обрядових народних піснях. Вже багато сторіч вишиванка несе у собі духовне багатство, мудрість та традиційний зв’язок багатьох поколінь, який не переривається віками. Перевірити свої знання  про нашу культурну  і генетичну спадшину, втілену у вишиванці можна  у вікторині   https://learningapps.org/myapps.php?displayfolder=#app35517400

            Коли українці почали носити вишиванку?

За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.

Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національним орнаментом на одязі.

Історію виникнення особливої української вишивки пов’язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані – такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.

У 1909 році в селі Мартинівка Черкаської області було розкопано скарбницю. Знайдені в ній речі датуються VI століттям, серед них було дві статуетки – чоловіки, які одягнені у довгі широкі сорочки з візерунковою вишивкою на рівні грудей, які нібито танцюють гопак. Згідно з легендою – це образи давніх слов’ян (Роксолан, Язигів, Аорсів), які носили вишиванки, голили голови оселедцями й носили вуса.

Найдавніший зразок вишивки було знайдено у Миколаївській області. Шматок пурпуру, який вишитий золотом є фрагментом жіночого сарматського вбрання. Він датується першим тисячоліттям нашої ери.

Кожен регіон України має свою особливу техніку вишивки

Загалом в Україні існує близько двохсот різних технік вишивання та більше сотні вишивальних швів. Кожна область має не лише  власну техніку вишивки, а й тематику орнаменту, традиційні кольори та деталі. Одним з найоригінальніших видів вишивки визнана борщівську – сорочки рясно розшиті чорними нитками.  У дивовижної краси борщівської вишивки закарбовані фрагменти трипільської культури.

Про різноманітні техніки української вишивки  у вікторині

https://learningapps.org/display?v=p42rzr3y324

Ще один популярний вид — поліхромні або багатобарвні вишиванки. Раніше їх носили жителі Карпат, Закарпаття, Буковини та Гуцульщини.

Однією з найскладніших вважається полтавська вишиванка – білим по білому. Натхненням для такої вишивки стала природа: раніше жінки вишивали переважно взимку, коли не було роботи на городі.

Дізнатись головні міфи про українську вишиванку можна за посиланням.

Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та “ретязь” (різновид “хрестика”). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.

В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишивки. Саме тоді з’являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім’ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.

2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2024 року це буде 16 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив’язана до державного або церковного свята.

     Засновниця Дня вишиванки – Леся Воронюк

Перші роки свято найширше відзначалося в Чернівцях. Дата, третій четвер травня, була обрана з наміром підкреслити, що святкування припадає на будній день, і що вишиванка – органічна складова повсякденної культури українців.

До десятої  річниці  заснування свята  був  знятий   перший документальний   фільм  про вишиванки “Спадок  нації”. Тут немає відомих артистів та політиків, лише історії тих українців, для яких вишита сорочка стала скарбом. Девіз фільму – “Вишити, щоб вижити”. У кадрі — десятки героїв з різних куточків України та з-за кордону. Тих, хто вишивав на засланні, і тих, хто робить це зараз на далеких континентах, успадкувавши родинну традицію. А ще — про вишиванки з Донбасу і про сучасних жінок, які вишивають сорочки чоловікам та синам, які воюють на сході країни.  Автори документальної стрічки — чернівчани Леся Воронюк (сценарист) та Олександр Ткачук (режисер). В фільмі знято біля тисячі вишиванок. Часто чуємо “магічна сила вишиванки”. Одягаючи сорочку, одразу відчувається, що вона несе в собі. На думку авторів фільму, наприклад, у гуцульській сорочці жінка почувається сильною. Полтавська сорочка — ніжна, у ній жінка — матір, господиня. Якийсь особливий настрій передає буковинська мамаївська сорочка. Великі квіти, вишиті бісером, заворожують.  Кожен герой розповідає у фільмі про себе через призму вишиванок, бо вони – їх життя  https://youtu.be/UD5YFvzenes

Згодом  проводились конкурси у інтернет-мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці:  їх викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.  З огляду на російсько-українську війну, що триває з 2014 року, свято стало нагодою актуалізувати національну ідентичність українців. Попит на вишиванки зріс після широкого вторгнення росії. Чимало публічних осіб популяризовують носіння вишиванки

Ініціативи з надання святу статусу державного не отримали успіху.

2011 — п’ятирічний ювілей свята ознаменувався встановленням рекорду Гіннеса за кількістю людей у вишиванках в одному місці : на центральній площі Чернівців зібралося понад 4000 людей у вишиванках. Цього ж року швейним підприємством була пошита величезна вишиванка (4 на 10 метрів) для центрального корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.  Масштабні святкування Дня вишиванки почалися саме з 2011 року.

2012 — 13 грудня на свято Андрія на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка проводилась акція «День вишиванки на географічному». Цього дня студенти, аспіранти, викладачі та співробітники факультету прийшли на пари та роботу у вишиваних сорочках.

Започатковано традицію дарувати вишиванки немовлятам, народженим цього дня в Чернівцях. Саме з цієї події починаються заходи кожного наступного року.

2013 — свято позначилося університетським благодійним ярмарком солодощів, на котрому було зібрано майже 16 тисяч гривень та передано онкохворим діткам, що лікуються в обласній дитячій лікарні. Акція продовжилася і вночі та закінчилася авторською люмінесцентною фотовиставкою Олександра Ткачука «Орнаменти, що світяться»

2014 — цьогоріч у рамках свята було оголошено конкурс на найкраще сімейне, родинне фото у вишиванках. З-поміж найцікавіших заходів — підбиття підсумків всеукраїнського фотоконкурсу «Моя родина у вишиванці», а також одночасне виконання студентами у вишиванках державного гімну по всій Україні. Свято підхопили 8 країн світу: Канада, США, Італія, Німеччина, Франція, Росія, Румунія, Португалія.

2015 — 21 травня. Організатори закликали усю Україну в цей день одягнути вишиванку на знак єдності. Започаткована акція «Подаруй вишиванку захиснику», яка має на меті підняти бойовий і моральний дух українських воїнів в зоні АТО. Військовим на передову за допомогою волонтерів передали вишиванки, аби вони служили оберегом. Свято ознаменувалося всесвітнім масштабом, до акції долучилися близько 50 країн світу.

2016 — 19 травня. На цей день та наступні вихідні заходи планувалися в різних містах України і світу.

2017 — 18 травня. Депутати Верховної України прийшли до сесійній залі у вишиванках. Крім того, у стінах українського парламенту пройшов показ колекції вишиванок дизайнера Олесі Теліженко.

17 травня 2018 року — колектив одеського кінотеатру святкує День вишиванки

2018 — 17 травня. В українських аеропортах проводилася інформаційна акція «Вишиванка летить у мандри»

2019 — 16 травня. У вишиванках прийшли у сесійну залу парламенту України щонайменше половина народних депутатів. Ведучі переважної більшості телепрограм вийшли в ефір в українському національному вбранні. В різних містах люди в вишиванках формували фігури. Святкування супроводжувалося акцією «Вишиванка – одяг вільних» з вимогою від громадських активістів звільнення українських політв’язнів.

2020 — 21 травня. Масові заходи не проводилися через пандемію Ковід-19. Оргкомітет присвятив свято українській родині та родоводу.

2021 — 20 травня. Відбувався в форматі Дня вуличної етномузики.

2022 — 19 травня. Святкування відбулося без масових заходів через воєнний стан.

2023 — 18 травня. Частина масових заходів (концерти, виставки) почалися в містах України напередодні, 17 травня. Ще частина заходів 18 травня була присвячена до Дня  Матері. Того ж дня, у м.Торонто   в Марші вишиванок взяла участь чисельна українська громада Канади. Від 2023 року і в подальшому, маленькі українці, що народилися у  Канаді, при реєстрації у консульствах отримуватимуть у подарунок вишиванки, — про це повідомило посольство України в Канаді

Українська діаспора популяризувала свято у всьому світі, тепер День вишиванки набув міжнародних масштабів. В цей день український традиційний одяг одягають люди у 70 країнах світу.